Ви замислювались про влаштування дитини – сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування до своєї сім’ї, але сумніви не дають спокою?
Законодавством України передбачено різні форми виховання дітей – сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування це усиновлення, опіка родичами дитини або влаштування до прийомних батьків (прийомна сім’я або дитячий будинок сімейного типу). Обираючи між ними, батьки орієнтуються на свої можливості та соціальну ситуацію. Проте, не всі знають, який вибір зробити з юридичної точки зору.
Служба у справах дітей Великоплосківської сільської ради вже неодноразово надавала повну інформації щодо різних форм влаштування, їх відмінностей та переваг, також як діяти батькам у різних кризових ситуаціях з якими можна детально ознайомитись нижче за посиланнями:
https://velykoploskivska-gromada.gov.ua/news/1678714006/
https://velykoploskivska-gromada.gov.ua/news/1675670269/
https://velykoploskivska-gromada.gov.ua/news/1673939918/
https://velykoploskivska-gromada.gov.ua/news/1662468901/
https://velykoploskivska-gromada.gov.ua/news/1658297558/
https://velykoploskivska-gromada.gov.ua/news/1654082566/
https://velykoploskivska-gromada.gov.ua/news/1616405716/
Якщо після ознайомлення з вищевказаними статтями у Вас все ще є сумніви щодо дотримання таємниці усиновлення, або хвилюєтесь, чи впораєтесь з вихованням, або якщо дитина вже не немовля, тривожитесь через генетику та спадковість, спеціалістка з навчально-методичної роботи міжнародної благодійної організації, що сприяє реформуванню системи забезпечення прав дитини та розвитку соціальних послуг для вразливих сімей і дітей в Україні Партнерство «Кожній дитині» Марина Безрук розвіє ваші страхи
Страх №1
Таємниця усиновлення
Розкривати таємницю дитині часто бояться з кількох причин: усиновлювачі переживають, що дитина перестане їх любити, її поведінка зміниться, вона захоче покинути цю сім’ю і шукатиме біологічних батьків.
Якщо ви усе ж вирішили розповісти дитині про її усиновлення, то варто підготуватися: обрати доречний момент і правильні слова, навіть репетицію можна провести. Як це зробити найкраще, майбутнім батькам пояснюють під час навчання та підготовки.
Зокрема фахівці радять розповідати про усиновлення якнайраніше – це дозволить дитині пережити розкриття цієї таємниці менш травматично, сприйняття буде легшим, а батьки почуватимуться спокійніше.
Страх№2
Прийняти дитину старшого віку
Часто кандидати у батьки-вихователі вважають, що краще прийняти маленьку дитину, бо нібито її буде простіше виховувати – вона не буде пам’ятати свого періоду «до», не буде психологічно травмованою. Адже практично одразу потрапить у люблячу сім’ю.
Буває так, що дітей старше 2-3 років уже не розглядають саме через ці побоювання. Насправді все не так однозначно.
Тут важливо мати чимбільше інформації про попередню соціальну історію дитини, через фахівців знайти інформацію про досвід, який вона пережила. Немовля навіть у дуже ранньому віці вже може бути травмованим психологічно, адже від нього відмовились батьки. Тому не завжди із маленькою дитиною легше.
Страх №3
Генетика і спадковість
Нерідко майбутні батьки переживають навіть не так про фізичне здоров’я дитини, як про те, що дитина успадкує певну поведінку. Або, наприклад, різні залежності. Бояться, що вона перейме негативний соціальний чи поведінковий досвід від біологічних батьків.
Тут варто врахувати, що будь-які проблеми можуть проявитися з віком. Але треба розуміти й те, що моделі поведінки не передаються на генетичному рівні, так само як та чи інша залежність батьків далеко не обов’язково передасться дитині.
Окрім цього, кандидати в усиновлювачі мають можливість додатково здійснити повний медичний огляд дитини до того, як приймуть її в сім’ю, щоб з’ясувати всі питання щодо здоров’я, які їх турбують.
Пам'ятайте, що кожна дитина – особистість, а кожен випадок – індивідуальний. І найважливішою є ваша готовність прийняти дитину з турботою та любов'ю
Працюємо в рамках проєкту ЮНІСЕФ «Моніторинг потреб та підтримка дітей в умовах війни», що впроваджується Партнерством «Кожній дитині» за підтримки UNICEF Ukraine на замовлення Міністерство соціальної політики України та Національна соціальна сервісна служба України
