Новосавицьке

Історії села Новосавицького

   Наш край почав заселятися первісною людиною в епоху пізнього мезоліту -12-10 тис. років тому. 10-8 тис. років тому сталося Чорноморська катастрофа, внаслідок якої солоні води Середземного моря, яке з’єднане з Антлантичним океаном,прорвали природну греблю,утворили протоки Дарданели і Босфор і перелилися у прісноводне озеро, яке сьогодні ми називаємо Чорним морем.

Людність,яка проживала на цій території, пішла жити на Балкани і на північний захід від Чорного моря – це територія сучасного села Гребеники.Гребениківська археологічна культура залишила 20 стоянок на території сучасних Одеської і Миколаївської областей.Біля села Гребеники вчені знайшли ножі,рубила,голки.Гребениківська людність мешкала і на території сучасного Новосавицького.Вона змішалася з людяністю Кукрекської археологічної культури,яка датується часом від 10 до 7,5 тис. років тому.Кукреки займалися тваринництвом,приручили бика та козу,ролювали на стенових тварин,займалися рибальством.Житла у них були наземні та напівземлянки.

Трипільська археологічна культура набула розвитку 5500 та 2750 роками до н.е.трипільці змішалися з давніми скотарями Середньостогівської ямної культури і утворили людність краіндоарії,нащадки яких пішли з наших земель в Іран та Індію.Від них пішли всі індоєвропейські мовні сім’ї (мови Індії,Ірану,країн сучасної Європи,Америки та інших континентів. У VІІ-ІІ ст. до н.е. наша земля називалася Скіфією,а з ІІст. До н.е. Сарматією.

Одеські вчені розкопали 4 кургани біля села Новосавицьке.В них виявлені поховання середньовічних кочівників.

Новосавицьке розташоване на берегах річки-балки «Дівка»,яка належить до категорії малих річок. Дівка- річка в Україні та Молдові в межах Великомихайлівського та Розділянського районів Одеської області, а також у Слободзейському районі Молдови. Права притока Кучургану (басейн Дністра).

Довжина балки річки 47 км.( у тому числі територією Великомихайлівського і Розділянського району 35 км.

Річка-Дівка починається на північ від села Великокомарівка. Тричі перетинає україно- молдавський кордон та впадає в Кучурган на кордоні з боку Молдови між Новою і Старою Андріянівкою.На березі річки, на південь від села Новосавицьке, розташований Новосавицький психоневрологічний інтернат.Імовірно з назвою річки пов’язана назва села Дівоцьке, що знаходиться неподалік від неї.

На південний захід від села був розташований ставок, площею 5,3га, в якому була риба (толстолоб,карась,короп).Інколи в літку ставок пересихав.

  Геологічна історія села Новосавицького.

     Село Новосавицьке знаходиться у так званих прибудовах материкового схилу западини Чорного моря.

Відповідно до схеми тектонічного районування (рухливої земної кори), наша територія розташована в межах південного і південо-західного схилів Українського щита деної структури –Молдавської плити і Причорноморської крейда-палеогенної западини(її формування тривало від 145 до 23млнроків тому). Південний схил Українського кристалічного щита має молодий осадовий чохол, складений переважно з глини, лесу, лесовидних суглинків,піску,найдрівніші відкладення якого відносяться до нижньокрейдового(останнього) періоду (145-100,5млн років тому) мезозойської ери (252-75млн років тому).Фундаментзанурюється на південь – до кураєвого шва платформи.

Геомефологія (рельєф) Новосавицького

Село Новосавицьке розташоване в межех північно-західної частини Причорноморської западини.Поверхня Новосавицького меє загальний незначний ухил на південь і південний схід згідно з нахилом великих тектонічних блоків південно-західного схилу Українського кристалічного щита, які є фундаментом Причорноморської западини.

Сучасний рельєф Новосавицького в усіх його деталях створений майже виключно розвиваючою діяльністю джерельних, проточних, особливо атмосферних вод впродовж більш ніж 30млн. років.Виключно розмиву зобов’язані своїм походженням всі багато численні балки і річкові долини Великомихайлівщини.Розмивом також, переважно атмосферних вод, утворені пагорби та пересіченість вододілів.

                         Гідрологія

      Під селом Новосавицьке на різній глибині (від 35м.), розташовані артезіанські «Озера» прісної води Сарматського водного басейну,який утворився приблизно 5-4,5млн.років тому. Саме з них новосавичани отримують питну воду,яка подається водогоном.

     Фізико-географічне розташування села

        Ландшафти

Новосавицьке розташоване у західній частині Великомихайлівського району,на північному заході Одеської області, на широті 46 градусів 58’60 Північної широти та  на довготі 29градусів 46’00 Східної довготи. Висота над рівнем моря становить 85м.

Територія сільради до об’єднання складала 3706га землі.Площа населеного пункту – 163га.

Всього ріллі – 2593га

Сільськогосподарські угіддя – 3157га

Ліси – 142га

Землі забудови – 34га

Ставки – 5,3га

Річка Дівка 11га

Землі приватної власності 2067га

Землі державної власності 1304га

Ф/г «Вічко П.П» орендує 283га земель запасу

Кількість  дворів: У 1983р. було 200.2020р.-130

Ф/г «Вічко П.П»-40га землі

Ф/г «Мірошник П.П»-49,5га

Ф/г «Алмаз»- 45га(Євсєєв Віктор Васильович)

Ф/г « Вікторія 1»-45га (Євсєєв Василь Васильович)

Село Новосавицьке розташоване у В-Михайлівському тепер Розділянському районі за 24км. від Великої Михайлівки, 120км. від Одеси, 8 км.від Слов’яносерпки,6 км.від Тростянця,10 км від Великоплоского. Село виникло в часи заселення Північного Причорномор’я,після успішного закінчення російсько-турецьких війн.До кінця ХVІІІ ст. про цей край захоплений турками і татарами, знали дуже мало. Вважали,що він пустельний,безводний,непридатний для заселення.

У 1791 році за Яським мирним договором ці землі були приєднані до Росії.Розпочалася колонізація цих земель.4634 десятки пустопорожньої землі в Тираспольському повіті держав колезький асесор,відставний майор Андрій Федорович Савицький.12 серпня 1802 року було проведено перше розмежування цієї ділянки землі.

На цих землях, наділених у 1792,1795 і 1811рр.були засновані,Новопетрівка,Новокатеринівка(переіменована Указом Президії Верховної Ради України від 1 лютого 1945 року на село Новосавицьке) і хутір Савицький, який розташувався біля сучасної залізничної станції Веселий Кут.Новосавицьке було заселине біженцями-кріпаками з Молдовії та північних районів Малоросії (сучасних Київської,Чернігівської та Сумської областей).

З 1815 до 1923 року село входило до складу Новопетровської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії.Опісля – до Гросулівського району Одеської округи. А з 1932 року – до складу Гросулівського (з 01.02.1945р)-Великомихайлівського району новоутвореної Одеської області.

Перші поселенці займалися землеробством. У домашньому господарстві тримали птицю,ВРХ,коней,волів.Обробляли землю на полях, працюючи поміщика.З кожним роком населення села збільшувалося. Щорічно будувалися нові будинки.Жителі села допомагали один одному зводити житлові будинки. Жили дружньою громадою.

Через 68 років від дня заселення Новосавицького у 1883 році в селі було засновано німецьке поселення(колонія) НЕй-Савицьке-Блюменталь(долина квітів).Тут було побудовано вісім корнусів, де жили німці. Вони тримали виноградник, мали свій млин, вели домашнє господарство. Поселення дотримувалося порядку.

На березі місцевого ставка розташувалося село Зелений садок 28 будинків звели тут місцеві жителі.Окрасою села були садки жителі села займалися землеробством. Тримали птицю,ВРХ.Будинки доглянуті,охайні.У кожному будинку лунав дитячий сміх.Тутжили Карпов Григорій,Запорощенко Надія Семенівна,Колесник Марія Йосипівна,Шлюшкіна Лукерія,Погребняк Прокопій з Єфросинією,Смірнова Клавдія Семенівна,Зосяк Тетяна Терентівна та інші мешканці,які працювали у колгоспі.

На  схід від Зеленого садка у полі у напрямку села Банети за посадкою розкинулося село Тихий кут. У селі було чотири будинки,де в кожному будинку прожили по чотири господаря одразу.Було декілька будинків, де проживало по одному господарю.Поруч з селом був ставок.Місцевість давала можливість мешканцям села успішно вести домашнє господарство. В селі працювала заготконтора.

За чотири кілометр від Новосавицького на сході розташувалися села Верхня Юрківка і Банети.У Юрківці була початкова школа.Новий дитячий садок.Тут проживали українці та німці. У Банетах був побутовий будинок культури.У місцевому ставку водилася риба. Населення двох сіл за чотириста осіб.

У тридцятих роках на території села діяла сільська рада,були організовані колоски. У роки голодомору 1932-1933рр. голова сільради з активістами забрали у селян зерно,картоплю,капусту та іншу городину, залишаючи їх голодувати.Свідчення про голодомор давали такі жителі Новосавицького як Палій Марія Мойсеївна,Іванова Євгенія Григорівна,Недоступ Григорій Петрович,Мірошник Ганна Василівна, Фодеева Матрона Романівна та інші.

В роки великого терору 1937-1938 були репресовані Вангер Вільгем Вільгемович 1881 року народження,Вангер Густав Вільгемович 1905р.н.,Вангер Фрідріх Вільгемович 1897 р.н.,Шлят Октито Густавович 1922 р.н.,Ерленбуш Вольдемар Матвійович 1921 р.н.

З серпня 1941 року до березня 1944 року село Новосавицьке, як і весь Гросулівський район входив до складу військово-політичного «Трансністрія». В селі діяла «Примарія»(румунська сільська адміністрація – управа на кшлат сільради).Колгоспи румунами були збережені для зручності в експлуатації селян.

У Великій Вітчизняній війні було участь во повасавичем.Село Новосавицьке було во повосавичам. Село Новосавицьке було звільнених від німецько-фашистських загарбників 10 квітня 1944 року.

У боях за звільнених села загинуло 7 воїнів. Вони поховані у братській могилі на якій поставлено пам’ятник воїнам-визволителям.

Після Великої Вітчизняної війни в Новосавицькому діяли сільгоспартій (колгоспи) імені 51-ї Перекопської дивізії 1945-1948рр.,Третя Сталінська п’ятирічка 1947-1950рр.

З часом ці колгоспи об’єдналися в колгосп «Зоря комунізму». За період з 1950- по 1985 рік колгоспом керували 25 голів. З 1983 по 1988рр. колгоспом керував Няга Данило Павлович, до нього головою був Бурзаковський Борис Степанович,Войніков Григорій Георгійович,Стоянов Павло Іванович.

Під керівництвом Стоянова Павла Івановича колгосп досяг високих показників у рослинництві та тваринництві був народжений перехідним Червоним Прапором ЦК КПУ При Стоянові П.І була  побудована нова школа,клуб,контора колгоспу,ферми,склади, дитячий садок у Чорківці,клуб у Банетах. Войніков Г.Г.побудував у Новосавицькому водогін.

Восьмирічна школа раніш була у центрі села на балці. Директором працював Улітко Павло Савелійович. Вчителька початкових класів Немирована Євдокія Федорівна, українську мову викладала Фадеєва Марія Степанівна, математику –Наумчук Уляна Олексіївна,фізику Кошель Галина Дмитрівна.

Коли у 1969 році побудували нову школу,стару школу закрили .Нова школа розташована при в’їздів село з боку Тростанця.

Колись у ній навчалось 250 учнів.Зараз у цій школі навчається 53 учня(1-9кл.)Директор школи Стукалова Ліна Борисівна.Чотири роки директором школи працював Скавронік Володимир Миколайович (1983-1987рр.) після 20 років школу очолювала Сканжалова Галина Миколаївна,Стукалова Л.Б. була завучем школи. Ось вже 10 років вона директор школи.

Початкові класи навчають Іванова Ірина Савеліївна -1кл.,Полякова Юлія Олександрівна-2кл.,Васільєва Тетяна Сергіївна-3кл.Математику викладає Євсєєва Тетяна Володимирівна,укрмову і літературу Скавронік Світлана Володимирівна, росмову та зарубіжну літературу Скавронік Володимир Миколайович,історію та географію Орлов Сергій Петрович,англійську мову Загорська Лада Борисівна,трудове навчяння мистецтво, основи здоров’я Скавронік Едуард Володимирович,математику у 4-му клю-Серт Юлія Юрівна,біологію,хімію-Стукалова Л.Б.У школі працює 4 вчителя І-ї категорії та 4 вчителя ІІ-ї категорії.

Учні школи приймають участь у районних олімпіадах,спортивних змаганнях,різних конкурсах.

У Новосавицькому будинку культури відбуваються різні мероприємства, проводяться концерти до свят. Завідуюча СБК-Євсєєва Наталія Миколаївна,художній керівник-Євсєєва Тетяна Григорівна тримають тісний зв’язок з молоддю села.

Сільськцу бібліотеку очолює Скавронік Лариса Василівна. В бібліотеці є комп’ютер.Книжковий фонд складає 7235 екземплярів.

      До початку Великої Вітчизняної війни  в селі Новосавицьке не було бібліотеки.У 1954 році відкрили бібліотеку.Вона була розміщена у місцевому клубі.Першим бібліотекарем була Іванова (Фадеєва) Раїса Іванівна до 1963 року Під керівництвом Стоянова Павла Івановича був збудований будинок,в якому проживали деякий час люди,потім там відкрилась швейна майстерня.З 1985 року в тому приміщенні відкрили сільську бібліотеку.Завідуючою бібліотеки працювала довгий час Живора Марія Семенівна.Також працювали в бібліотеці Недоступ Валентина,Євсєєва Надія Іванівна,Євсєєва Наталія Микалоївна.Бібліотека була в цому приміщенні до 2016 року.Після бібліотека була перенесена у приміщення сільської ради з ініціативи сільського голови Орлової Людмили Анатоліївни,а з приміщення бібліотеки передано на баланс церкви.У 2020 році за активної участі Орлової Л.А. та фінансової підтримки ФГ «Вічко П.П.» в особі керівника Вічка П.П. та керівника ТОВ Войково Дубровіна О.Л. була збудована церква.

       Живора Марія Семенівна очолювала бібліотеку більше 25 років.Вона добре знала свою справу,тримала тісний зв'язок з населенням села,постійно зустрічалася з людьми на виробництві.Випускала стінгазети,блискавки,відвідувала пенсіонерів вдома,приносила їм художню літературу.Книжковий фонд бібліотеки тоді складав до 12 тис екземплярів.Бібліотеку часто відвідував Варбанець Іван Михайлович-секретар партійної організації колгоспу «Зоря Комунізму» Войніков Георгій Георгійович.-голова колгоспу.     Великим попитом у читачів користувалася світова література твори Джека Лондона,Вільямса Шекспіра, Ж.Верна,О.Дюма,Оноре де Бальзака, Марка Твена та інш.

     Майже кожен дорослий житель села Новосавицьке читав Т.Г. Шевченко,твори І.Франка,Лесі Українки.Володимира Сосюри ,О.С.Пушкіна,Ф.М. Достоєвського та ін..

     У бібліотеці проводилися зустрічі з читачами,літературні рамки,політінформації,круглі столи та ін..Тут завжди було людно,бібліотека стала для селян аптекою душі.Тут люди отримували літературу за бажанням,спілкувалися на різні теми і отримували відповідь на будь- яке  запитання,пораду.

        Життя йшло вперед,бібліотека намагалася йти в ногу з життям.Постійно поповнювався книжковий фонд бібліотеки.

        З 2002 року бібліотекою завідує Скавронік Лариса Василівна ,яка добросовісно виконує свої обов’язки ,тримає тісний зв'язок з мешканцями села,школою,будинком культури.Сьогодня в бібліотеці в бібліотеці 254 читача,фонд складає 8350 екземплярів.

        Учні місцевої школи щодня приходять до бібліотека Одні беруть художню літературу,інші працюють з комп’ютером,треті малюють,вирізають.

      У бібліотеці проводяться літературні ранки,бібліотечні уроки.інші цікаві заходи для учнів школи та мешканців села.

     У цьому році бібліотека разом зі школою провела захід до 205 річниці з дня заснування села Новосавицького.З історіє села ознайомив учнів вчитель школи Скавронік Володимир Миколайович.Розповів учням про те,що ось вже протягом декілька років вивчає історію рідного краю,пише краєзнавчі книги разом з братом Віктором Миколаєвичем Скавроніком,який мешкає в Києві.З часом буде написана книга про Новосавицьке,про його мешканців.Чимало мешканців села стали літературними героями оповідань письменника Скавроніка Володимира Миколайовича.Письменник Скавронік В.М. постійно відвідує бібліотеку з учнями школи,приймає участь у різних заходах.До дня Голодомора в Україні в 1932-1933 рр ознайомив читачів та школярів з Постановою Апеляційного суду міста Києва від 13 січня 2010 року.Цією постановою Голодомор в Україні 1932-1933 років визнано геноцидом  українського народу.Постанову виніс суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва Скавронік Віктор Миколайович.

  Історія Новосавицької сільської ради ще повністю не вивчена .Нам відомо ,що у 1932-1933 рр у Новосавицькому діяла сільрада.Голова сільської ради разом із комсомольськими активістами їздили по селі та забирали у людей хліб та зерно.Про це свідчила Іванова  Євгенія Григорівна.Мірошніченко Ганна Василівна,Палій Марія Мойсенівна,Недоступ Катерина Василівна,Мірошніченко Василь Пилипович та інші жителі села Новосавицьке.

У 70-ті роки XX століття Новосавицьке входило до складу Словяносербської сільської ради,де головою був Чернега Петро Леонтійович

Завдяки клопотанню заступника голови колгоспу «Зоря комунізму» мешканців села,за сприянням голови райвиконкому Варбанця Івана Михайловича у Новосавицькому 7 лютого 1992 року почала працювати сільська рада.Головою сільради обрано Скавроніка В.М.Заступника голови),секретарем сільради Ліпінську Клавдію Григорівну(бухгалтера колгоспу)Скавронік В.М. та Ліпінська К.Г. шість разів обиралися на цю посаду ,пропрацювали в сільраді двадцять три роки

     Роботу свою любили,знали та працювали добросовісно.За час роботи  у сільраді отримали чимало нагород-грамот райради,рай адміністрації.У сільського голови є відзнака голови Одеської обласної ради(2012 р) грамоти Одеської обласної ради,У 2006 році Новосавицька сільська рада  стала переможцем всеукраїнського конкурсу проектів сільських  громад за соціальний проект для села,та отримала  42 тис грн. на реалізацію проекту.

     Населення села у 70 ті роки XX ст.. складало 850 чоловік,в 1984 р-640,в 2015 р-450.Зараз  в селі Новосавицьке є 130 будинків,у 1984 році було 200.Дітей віж 0-6 -50 чоловік. У виборах прийняли участь 339 чоловік.

     Сільський голова Скавронік В.М. та секретар Ліпінська К.Г. у 2015 році  вийшли на пенсію.Головою сільської ради обрано в 2015 році Орлову Людмилу Анатоліївну 1979 року народження,секретарем-Євсєєву Наталію Миколаївну 1974 р.н.

      В 2009 році був побудований новий водогін по вулиці Шкільній та підведена вода до шкільної їдальні.У 2012 році  село було газифіковано за сприйняттям голови РДВ Вишнякова М.С.,його заступника Миронова В.О. народного депутата України Пресмана Олександра Семеновича,голови райради Гіріна В.І.Сорок домогосподарств було газифіковано.У 2015 році за клопотанням сільського голови В.М.Скавроніка райрада виділила кошти на будівництво нового водогону по всьому селі.Водогін побудували в 2016 році,під керівництвом Орлової Л.А.Сільський голова Скавронік В.М. займався освітленням села,Було освітлено 20 домогосподарств,На данний час освітлено 60 домогосподарств.В селі побудовано два дитячих  та один спортивний майданчик.В 2018 році в селі встановлено відео спостереження,проведений інтернет до домогосподарств.

   В 2019 році Новосавицька сільська рада ввійшла до складу новоутвореної Великоплосківської громади.Виконувала обов’язки старости Орлова Л.А.,а в 2020 році призначена старостою.

     В селі є майстриня,яка вишиває ікони бісером-Іванова Віра Василівна та цією справою зацікавлений її син Іванов Роман Миколайович.Вони учасники та переможці різних виставок.Щукін Григорій Терентійович(вже покійний) зробив  декілька макетів храмів із сірників.Болганська Ауріка Іванівна та Коломієць Євгенія Василівна  майстерно в’яжуть мережива.Серт Кирил іванович -майстер по виробам з дерева.Готеляк Руслан Миколайович-майстер на всі руки.

     В 1967 році в селі був побудований новий сільський будинок культури.В 1989 році зроблено капітальний ремонт.будинок культури,який діє по теперішній час.Там працюють гуртки,проводяться концерти.бесіди та лекції під керівництвом будинку культури Євсєєвою Наталією Миколаївно, та художнім керівником Євсєєвою Тетяною Григорівною. До 2016 року біля будинка культури був пам’ятник Леніна,який демонтували та передали в музей.

     В 1973 році встановлено пам’ятник воїнам –визволителям.На плитах викарбовані прізвища тих,хто загинув на війні .Біля пам’ятника захоронено останки 7 невідомих солдат.В місцевій школі відкрито пам’ятну дошку С.О.Улітко –воїну афганцю.

Архітектурних памяток в селі немає.

На території сільської ради діють такі підприємства та установи:

-Новосавицький ПНБІ

-ДП Квіт» магазин

--ФОП Стукало В.І. магазин

-СГ «Вічко П.П.»

-Новосавицький старостинський округ

-Новосавицька ЗОШ I-II ст.

-Новосавицький СБК

-Відділення  почти

-Церква

-ТОВ ім. Войково

-Сільська бібліотека.