«Кожен день з тобою свято! Ти – найкращий в світі тато!»
Оскільки в Україні святкують День матері, то виникає логічне питання – коли ж своє «професійне» свято відзначатимуть чоловіки-батьки?
День батька – свято, яке в Україні відзначається на офіційному рівні з 2019 року у третю неділю червня. У 2025-му році ця дата припадає на 15 червня.
Загалом, День батька святкують у 80-ти країнах світу. А з'явилося свято в Америці у 1909 році. Місіс Додд з міста Спокан виступила з ініціативою створення дня в році, коли б діти могли висловити подяку і шанування своїм дбайливим татусям. Таким чином вона увічнила пам'ять свого батька, який, коли залишилася вдівцем, зумів виховати шістьох дітей без матері.
Натруджені руки батька не знають спокою, вони завжди у роботі. І не важливо чи він будує дім, чи працює біля землі, чи порається по господарству, батько завжди залишається опорою та підтримкою родини з молодості і до поважного віку. Вимогливий і суровий, впевнений і сміливий, турботливий і сильний, батько все життя – взірець для сина чи доньки.
На День батька, як і на День матері, заведено дарувати подарунки. У будинку культури відбулася творча майстерня «Кожен день з тобою свято! Ти – найкращий в світі тато!». Оскільки діти знають, що найкращий подарунок – той, що зроблений своїми руками.
Вони з неабияким завзяттям взялися до виготовлення листівки з кольорового паперу: вирізали, клеїли, малювали, розфарбовували та викладали на папері щирі слова любові до своїх татусів.
Діти охоче розповіли, які талановиті, красиві, мудрі, сильні, розумні та добрі їхні татусі. А ще цього дня говорили про те, що для українців День батька має особливе значення, адже багато українців, ризикуючи власним життям, захищають Україну на передовій заради світлого майбутнього своїх дітей.
Також КЗ «Публічна бібліотека Великоплосківської сільської ради» пропонує ознайомитися з книгою української сучасної письменниці Галини Кирпа «Мій тато став зіркою».
«Мій тато став зіркою» – зворушлива оповідь маленької дівчинки, тато якої загинув на Майдані. Дівчинки, якій важко змиритися з тим, що тато вже не пригорне її міцно-міцно, не малюватиме з нею пастельками тополю аж до неба, не побачить її маленької сестрички. Героїня книжки роздумує про зовсім не дитячі теми: смерть, барикади, гради та біженців. Але полеглий за правду тато світить їй із неба яскравою зіркою…
