Історія села Малоплоске

Згідно даних історичних документів, село Малоплоске було засноване у 1715 році і називалося воно Міщанка. А все тому, що в ньому були заселені міщани.

Землями поблизу Міщанки володів поміщик Емануїл Ямпол. Йому належало 11 тис. десятин. Керуючиму Ямполова служив чех, який мешкав за околицею Міщанки. У серпні 1918 року землю у поміщиків конфіскували. В 1921 році її перерозподілили серед селян. На кожного члена сім’ї було нарізано по 2 десятини.

Першими крупними орендарями землі серед селян були брати Антон Андрійович та Андрій Андрійович Дубровіни. Селянське господарство налагоджувалося повільно. У 1922 році спалахнув страшний голод у Поволжі. Це, звичайно, не могло не відобразитися на житті села взагалом. Розпочалася політика і практика розкуркулювання. В списку для розкуркулення під №1 стояло прізвище Антона Андрійовича Дубровіна.

У 1929 році дід Антон помер. А у наступному - 1930 році, в основному на базі його господарства, був організований колгосп «Культурний труд». Із 70 господарств до нього вступило лише 28. Першим головою колгоспу «Культурний труд» був обраний дід Василь Дубровін. Після нього головою був обраний Тимофій Дмитрович Дубровін. Членами правління стали Артем Омельянович Калашников, він же тваринник і завгосп Павло Євтеєвич Дубровін.

Бригадиром-рільником обрали Федота Фотеєвича Дубровіна. В колгоспі «Культурний труд» було 42 коня, 40 борін і 4 сівалки. Перші посіви проведено у 1931 році. Зібрали непоганий вражай, але в наступному році грянув неврожай. Почався голод. Голодний 1932 рік став для малоплосковців роком великого перелому – в колгосп записалися всі. Мало того, навіть пішли на об’єднання з іншими селами.

«Культурний труд» обєднався з колгоспами «Батрак» (х. Орел), ім. Войкова (х. Тростянець), «Красний пахарь» (х. Привілля). Загальну назву господарству дали колгосп імені Войкова. Здавалося, все добре, але все ж об’єднаним господарством малоплосковці жити не захотіли. У 1934 році вони виділилися в самостійний колгосп, який став носити ім’я Литвинова.

В господарстві налічувалося 70 коней. Конюхами стали Омелян Поляков, Яків Шлюшкін. Були в господарстві і вівці. У 1934 році колгоспу доручили займатися шовківництвом, саме тоді на плосковський горі була посаджена плантація шовковиці.

У 1938 році, за рахунок поставок м’яса державі, колгосп купив вантажівку-півторатонку. Першим водієм став Єфрем Гладков.

Військові епізоди

Малоплосковці готувалися до рясних жнив і найменьше думали про війну. В ранковому небі побачили літаки. Вони були фашистки. Бомбили аеродром біля села Привілля, Тростянець і Малоплоске. Настав день коли в село увійшли окупанти. Але це були не німці, а румуни. Незабаром вони веліли обрати примаря і двох поліцейських. Примарем був обраний дід Федір Дубровін, поліцейськими були обрані молоді хлопці Федір Орлов і Тимофій Шлюшкін.

Румунські вояки завжди прагнули поживитися за рахунок місцевого населення. Грабежі були повсякденним явищем, особливо на їстівне. З грудня 1943 року по квітень 1944 року в селі стояли німці. Відразу після звільнення села все чоловіче населення призивного віку було мобілізовано в армію і після місячного навчання в Тростянці відправлено на фронт. В боях за Батьківщину загинуло 18 малоплосківців.

Після війни

З квітня 1944 року колгосп ім. Литвинова продовжив своє існування. Після окупації в ньому нічого, крім землі і будівель діда Антона, не залишилося. Про те, як пішли справи в перші повоєнні роки розповідали опитані малоплосківці. Незабаром на полях з’явилася механізація. Хліба стали косити жатками-лобогрейками. Після війни колгосп вирощував коноплю. Її на місці шарпали, м’яли і здавали волокно. 15 серпня 1950 року надійшла команда об’єднатись з тростянецьким колгоспом ім. Войкова.

Школа

Першими вчителями стали монахи і д’яки, які навчали дітей читати та писати, а також вчили церковним справам. Школи були на дому. У 1928 році була відкрита двокласна сільська школа. Першим вчителем був Шановський Сергій Йосипович.

Школа не мала постійної будівлі, розміщувалась то в одному, то в іншому місці, тому неможливо встановити де і коли вона знаходилась. У 1946 році школа розташована в будинку Василя Павловича Дубровіна. Потім вона містилася в будинку Івлія Дубровіна. З кінця 1940-х років до 1950 року школою завідував болгарин Степан Степанович Арабаджи. У 1950 році Арабаджи виїхав із села і його місце зайняв Федір Іванович Первухін.

У 1957 році, на окраїні біля дороги з центру села на Голопузовку - верхню вулицю, побудували типову будівлю малокомплектної школи з двома просторими класами та піонерською кімнатою. У 1960 році в школі була створена піонерська дружина з семи четверокласників. Малоплоськівські діти після закінчення чотирьох класів, навчатись ходили пішки до Тростянецької семирічки. З кожним роком в селі ставало все менше дітей. В класах займалося по два-три учні. У 1975 році школу через некомплект закрили. В будівлі спочатку розміщувалися дитячі ясла, а потім не стало і ясел. Порожню будівлю стали ночами розкрадати. У 1980 році будівлі не стало зовсім.

Віра

В селі колись функціонувала церква. При церкві були батюшка, паламар, дяки, півчі з бажаючих прихожан. На дзвіниці висіли дзвони. На Великдень дозволялося дзвонити будь-кому, цим щосили користувалися хлопчаки.

У 1926 році під керівництвом активістів Микити Чаплигіна (з Привілля) і Родіона Волохина (з Тростянця) церква була закрита. Дзвони зняли і відвезли на метал. Після цього став діяти молитовний будинок-молитовня. Але у 1926 році якийсь Василь Горбачов написав крейдою на її дверях «завтра тут буде клуб». Молебельню закрили, але ходити веселитися в такий клуб люди порахували за гріх, тож колгосп розмістив тут птицю, а потім склад.

Сільські вечори

До появи у 1948 році в селі клубу, молодь проводила свої вечори на посиденьках. Наймали простору хату і збиралися в ній. У 1920-1930 роках хлопці в карти не грали, а вільний час зазвичай проводили за розмовами, співали хором пісні, хлопці грали на балалайках, присутні танцювали та співали частівки.

Коли в центрі села побудували клуб, проводити дозвілля стали в ньому. Крім кіно влаштовувалися танці під балалайку, а пізніше й під гармонь. Гармоністами у 1950-ті роки були Іван Онисимович Шульгін, Михайло Архипович Орлов. Кінофільми демонструвалися по два, а то й по три рази на тиждень. Першим кіномеханіком з села став Василь Іванович Карабашов.

У 1960-1970 роки, з появою телевізорів люди перестали ходити в кіно. Молоді ставало все менше, а розважатися на танці стали ходити в Тростянець, де більше збиралося однолітків. Малоплосковский клуб спорожнів. На початку 1970х років в ньому тримали телят і двох коней. А коли прибрали телят і коней, то будівлю розібрали. У 1978 році на місці клубу утворився пустир.

Храмове свято с. Малоплоске відзначає 28 серпня на Успіння Пресвятої Богородиці.