Що таке спільний заповіт подружжя та для чого він потрібен - розповідаємо у нашій консультації👇
👩🏼🦳👨🏼🦳Згідно зі ст. 1243 Цивільного Кодексу України подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності.
☝️ Варто звернути увагу, що скласти такий заповіт можуть лише чоловік та жінка, шлюб яких зареєстровано у органі державної реєстрації актів цивільного стану. При цьому проживання однією сім’єю без шлюбу не є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя та, відповідно, унеможливлює складення спільного заповіту.
🏠 Окрім того, спільний заповіт може стосуватися лише майна, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, навіть якщо воно зареєстроване на одного з них. Спільною сумісною власністю є майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом (наприклад, будинок, придбаний в шлюбі, є спільним майном). Виняток - майно, що є особистою приватною власністю дружини та чоловіка відповідно до ст. 57 Сімейного кодексу України.
✍️ У разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. І тільки в разі смерті останнього - спадщина переходить до призначеного ними спільно спадкоємця. Наприклад, у разі складення подружжям спільного заповіту, в якому вони заповідали все своє майно, що є їх спільною сумісною власністю, своїм дітям в рівних частках, у випадку смерті одного з подружжя його частка автоматично переходить іншому, і той з подружжя, який пережив іншого, стає єдиним власником майна. Діти зможуть отримати спадок тільки після його смерті.
Особливості успадкування та втрати чинності спільного заповіту подружжя
За життя дружини та чоловіка кожен з них має право відмовитися від спільного заповіту. Така відмова підлягає нотаріальному посвідченню.
Після смерті одного з подружжя другий з подружжя вже ❌ не матиме права скасувати зроблений подружжям заповіт.
З метою забезпечення виконання спільного заповіту подружжя у разі смерті одного з подружжя нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя.
Заповіт подружжя може бути визнано недійсним у судовому порядку.
