Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі
Документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.
Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною.
Статтею 25 Закону України «Про землеустрій» визначено вичерпний перелік видів документації із землеустрою. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є одною із видів документації із землеустрою.
Статтею 55 вказаного Закону встановлені вимоги до Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)та визначені її складові.
Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.
У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).
Вказані вимоги не поширюються на випадки розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на замовлення особи, якій на підставі рішення Кабінету Міністрів України та відповідного договору було передано у господарське відання об’єкт державної власності, що використовується у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії і транспортування та/або зберігання природного газу, яка розробляється з метою передачі земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, у постійне користування зазначеній особі.
Відповідно до вимог пункту 5 частини п’ятої статті 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується:
- у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів;
- в інших випадках - власником (розпорядником) земельної ділянки, а щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, що перебуває у користуванні, - землекористувачем.
Відповідно до статті 118 Земельного кодексу України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Земельного кодексу України.
До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.
Розроблена технічна документація щодо встановлення меж є одним з документів, який дає можливість зареєструвати земельну ділянку (внести інформацію про земельну ділянку до ДЗК) та отримати витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Крім безпосередньо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), відповідно до вимог VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» технічна документація також складається у наступних випадках:
• внесення до державного земельного кадастру даних про ділянки, право власності щодо яких виникло до 2004 р. (є рожевий (червоний) Державний акт на право власності на земельну ділянку), але які не мають кадастрових номерів. Саме з метою присвоєння кадастрового номеру і потрібно розробляти технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі;
• у випадку наявності присвоєного раніше кадастрового номеру, але за відсутності даних щодо земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;
• присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, документи на яку не оформлювались раніше, але на якій є житловий будинок та інші об'єкти нерухомості, право власності на які зареєстровано у встановленому порядку (нещодавно законодавці відновили таку можливість);
• після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів);
• для виправлення недоліків (технічних помилок) щодо невірно визначених меж (координат), накладень (перетину) з іншими ділянками та виправлення інших технічних даних щодо земельної ділянки.
