Відумерла спадщина
Дії спадкоємця, що претендує на спадкове майно, що визнане відумерлим.
✅Відумерла спадщина - це майно, яке належало померлій особі, у якої немає спадкоємців. У складі такого майна є, зокрема, і земельні ділянки.
Відумерлою є спадщина, визнана як така на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів (окрім, самого факту смерті спадкодавця, такими фактами можуть бути: відсутність спадкоємців за заповітом та законом, усунення спадкоємців від спадщини тощо).
✅Підстави для визнання спадщини відумерлою:
-відсутність спадкоємців за заповітом і за законом;
-усунення спадкоємців від права на спадкування;
-неприйняття спадкоємцями спадщини;
відмова спадкоємців від прийняття спадщини.
❗Земельна ділянка має постійно використовуватись за цільовим призначенням. В іншому разі землі забур’янюються, знижується врожайність на суміжних ділянках, з’являються шкідники.
✅Як правило, до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою звертається орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Проте з такими вимогами може звернутись і власник або користувач суміжної земельної ділянки, якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення або кредитор спадкодавця, в разі наявності відповідних обставин.
✅Заява про визнання спадщини відумерлою розглядається в порядку окремого провадження, відповідно до вимог статей 293, 294, 334-338 ЦПК України.
Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов’язковою участю заявника та з обов’язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.
✅Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов’язковим залученням до участі у справі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
❗Заява про визнання спадщини відумерлою подається лише після спливу одного року з дня смерті спадкодавця або з дня оголошення судом його померлим відповідно до вимог ч. 3 ст. 46 ЦК України.
✅Перехід відумерлого майна у комунальну власність надає право територіальній громаді на повне розпорядження ним. Відповідно до закону таке майно може залежно від його призначення бути передане в користування іншим особам, в оренду, відчужене (продане) тощо.
❗Водночас, набуття права власності зобов'язує територіальну громаду нести цивільно-правову відповідальність за борги спадкодавця.
🔰Дії спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини та який претендує на спадкове майно, що за рішенням суду перейшло в комунальну власність.
✅Якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерлею до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі.
✅У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію ( ч. 2 ст. 1280 ЦК).
В такому випадку, спадкоємець повинен поновити строк для прийняття спадщини в судовому порядку, ❗і лише в разі, коли суд визнає підстави пропущення строку поважними – заявити про своє право на майно, що визнане відумерлим.
🟠Визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження є те, що під час вирішення цього питання не встановлено існування спору про цивільне право. Аналогічна позиція висвітлена в Постанові ВСУ від 23.12.2019 у справі № 175/423/18.
🟠При розгляді справи про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження суд повинен пересвідчитись в тому, що відсутні спадкоємці, які прийняли спадщину «автоматично» або в розуміння ст. 549 ЦК УРСР (шляхом розпорядження майном померлого). Зазначене вище підтверджується постановою ВСУ від 04.07.2018 у справі № 2о-55/2008.
🟠Якщо спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України (01.01.2004), до цих правовідносин підлягають застосуванню норми ЦК УРСР.
🟠Спірна земельна ділянка, що належала особі, яка померла, могла бути прийнята спадкоємцями померлої або перейти у власність держави в порядку, передбаченому 529-531 ЦК УРСР 1961 року, і така спадщина не може бути визнана відумерлою).Правила кн.6 Цивільного кодексу може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1.07.2003 й не була прийнята ніким з осіб, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.ст.529—531 ЦК УРСР. Така позиція висвітлена у Постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 27.12.2018 у справі № 530/62/14-ц.
