A A A K K K
для людей із порушенням зору
Великоплосківська громада
Одеська область, Роздільнянський район

Православні традиції ПАСХИ

Дата: 22.04.2022 10:36
Кількість переглядів: 62

В Україні завжди шанобливо ставилися до Воскресіння Христового, тому знати православні традиції Пасхи має кожен з нас.

Великдень – одне з найурочистіших християнських свят року. Воно пов'язане не лише з Воскресінням Ісуса, а й з воскресінням всієї природи, її життєдайної сили та енергії. У 2022 році православні християни святкують Пасху 24 квітня.

Історія і походження свята Великдень

На теренах України святкувати Великдень як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття – із запровадженням християнства. Це свято збігалося в часі із весняним рівноденням і теж символізувало відродження життя і надій. З роками Великдень став частиною нашої культури, замінивши давні звичаї та адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.

Ісус Христос, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці і Воскресіння супроводжувалося великим землетрусом – янгол небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з'явився янгол і сповістив про Воскресіння Господнє.

Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва "Великдень" ("Великий День") з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що "Великдень називається так тому, що у той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, аби був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа – дні поменшали. Тепер лише царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…".

У західно-слов'янських мовах назва свята перекладається як "Великаніч": чеською Velikonoce, а польскою – Wielkanoc. У болгарській подібно до української назви – Великден, а споріднені болгарам македонці називають це свято Велигден.

До Великодня православні християни починають готуватися ще у лютому, коли розпочинається Великий піст – один із найсуворіших постів у православ'ї. Основне призначення Великого посту полягає в тому, щоб нагадати вірянам про 40 днів поневірянь Спасителя в пустелі, який, попри спокуси, не дозволяв собі трапезувати, а також – це час покути, переосмислення життя та очищення душі духовною "їжею".

Піст триває 48 днів. Він складається з Чотиридесятниці – 40 днів в пам'ять про період, перебування Христа у пустелі, а останній тиждень Великого посту називається Семидецею (Страсним тижнем) і символізує останні дні земного життя Ісуса Христа.

Особливе значення має Великий четвер – день, коли Ісус разом зі своїми учнями під час Таємної Вечері розділив останню трапезу. Цей день ще називають Чистий Четвер. Наші предки здавна надавали особливого значення четвергу перед Великоднем. Вважалося, що в цей день вода набуває цілющих властивостей, забирає всі негаразди та хвороби.

Саме тому так важливо у Чистий Четвер викупатися та прибрати в оселі. Також в цей день йшли до церкви, бо вважали, що речі освячені в останній четвер перед Великоднем набувають лікувального значення.


У Страсну П'ятницю (остання п'ятниця перед Великоднем) з церкви виносять плащаницю  шматок тканини, в яку було загорнуте тіло Ісуса після зняття з хреста, на котрій зображено його у труні. Під час богослужіння плащаницю обносять навколо церкви тричі, що символізує сходження Христа. У цей скорботний день не варто вживати їжу та працювати.
 

Великодня субота – останній день підготовки до Христового Воскресіння та остання можливість посповідатися та причаститися, оскільки без цього неможливе духовне очищення. Уже в суботу ввечері розпочинається Великодня служба, що триває усю ніч.
 

Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священник сповіщає "Христос воскрес!", а у відповідь чує "Воістину воскрес!". Опісля служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починає освячення обрядових пасхальних страв: пасок, яєць (крашанок або писанок) та інших страв.
 

Після служби всі поверталися у свої домівки та починали "розговлятися". Розговляються завжди освяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок або писанок) серед освяченого може бути смаженина, ковбаса, риба, сир, часник, полин, хрін, сіль та вино, а також баранчик  символ Ісуса Христа, ягнятка Божого. Люди вірили, що покладений у кошичок баранчик гарантуватиме прихильність сил природи та оберігатиме від стихійного лиха.

Перед тим, як з'їсти свячене самому, господар (ґазда) йшов з освяченим насамперед поміж худобу  христосався (цілувався) з нею, сповіщав "Христос воскрес!", а хтось із присутніх відповідав за худобу: "Воістину Воскрес!". Тоді господар торкався тричі свяченим кожної худобини та вимовляв: "Аби ся так не брало вівці (чи корови, чи чого), як ніщо не візьметься свяченої паски"


Протягом всього Великодня усі навідують рідних та друзів. Діти та молодь ідуть христувати. Христувальники прославляють Воскресіння Ісуса та славлять господарів. За це отримують христування: продукти, цукерки, гроші.
 

Напередодні великого свята дозвольте щиро привітати всіх мешканців і гостей нашої громади зі святом світлого Христового воскресіння!

Святий Великдень несе нам довгоочікувану радість перемоги Сина Божого, дарує надію та впевненість у завтрашньому дні, поселяє спокій у серцях, укріпляє віру та живить душу.

Тож нехай Божа милість та благословення оросять наше життя, а мир, любов та злагода запанують у кожній оселі. З Великднем!

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень