A A A K K K
для людей із порушенням зору
Великоплосківська громада
Одеська область, Роздільнянський район

Головні традиції святкування Різдва в Україні

Дата: 06.01.2022 12:49
Кількість переглядів: 98

Історія свята Історики вважають, що християни запозичили Різдво з язичеських культів. Як відомо, що послідовники стародавніх релігій відзначали народження богів. Ці свята припадали на дні зимового сонцестояння – кінець грудня або початок січня. Християнська церква поступово витіснила давні свята. Втім, церковна традиція зберегла чимало того, що було притаманне саме язичництву. Так, у християн залишився стародавній звичай поминання предків, хоча і з дещо переосмисленою символікою. Водночас обрядовість зазнала змін – від магічних ритуалів люди перейшли до молитов, у яких зазвичай просили про добрий урожай наступного року.

Розпочинається Різдво 6 січня – Святий Вечір. В Україні традиції святкування Різдва Христового передавалися від покоління до покоління. Наші прадіди чекали цього свята весь рік і ретельно до нього готувалися. Зокрема, Різдву передує сорокаденний піст, який починається 28 листопада і закінчується 7 січня. Цей піст традиційно називають Пилипівкою, оскільки останній день перед постом припадає на день пам’яті святого апостола Пилипа. 6 січня з появою першої зірки українці сідають за щедрий, але пісний стіл. Святий вечір прийнято проводити у колі всієї родини.


Цей день в усіх асоціюється із такою смачною стравою як кутя. Вона красується на столі серед ще 11 страв. Адже всі знають про те, що до Святої Вечері потрібно приготувати 12 страв. Кутя – перша страва, яку їдять.

Господар першим сідає за стіл, запалює різдвяну свічку і благословляє вечерю, після чого куштує кутю і роздає її родині. Після куті вже можна переходити до інших страв – риби, грибів, борщу, вареників, тушкованої капусти, картоплі, узвару тощо. У різних регіонах України набір страв є різним та все ж зберігається їхня кількість. Окремо варто зупинитися на оформленні столу. У старовину стіл вистилали соломою, а долівки дому сіном – це було символом ясел, на які поклали новонародженого Ісуса. Традиційно на стіл також насипають трохи зерна і покривають скатертиною, під яку по кутках столу кладуть зубчики часнику – він оберігає родину від хвороб і злих сил. У Святвечір до хати приносять дідух – житній, пшеничний або вівсяний сніп. Він символізує урожай, добробут, дух предків і є оберегом роду. Традиція ставити на Святу вечерю дідух також тягнеться з часів язичництва.

Під час святкової вечері за столом не можна сперечатися, лаятися і лихословити.


Христос народився! Вранці 7 січня українці вітаються фразою «Христос народився!», а у відповідь чують «Славімо його!». У цей день люди зазвичай відвідують церкву, а також ходять в гості до родичів і друзів. У перший день Різдва закінчується піст, тож українці сідають за вже по-справжньому святковий стіл та колядують.

Коляда.

Вже по Святій Вечері українці починали ходити по хатах, піснями та відтворенням побутових сценок поздоровляли господарів та їхніх дітей та вінчували їм злагоду й достаток. Колядники починають ходити по будинках із Святого вечора. Часто вони носять із собою на палиці велику зірку – вона символізує Віфлеємську, яка ознаменувала народження Христа. Перед тим, як зайти до будинку, молодь або дітлахи просять дозволу заколядувати. Коли господарі погоджуються, колядники починають співати про народження Христа, а також бажають господарям щастя, здоров’я і достатку, за що колядників обдаровують солодощами та грошима. Вважається, що чим більше колядників відвідає оселю, тим щедрішим буде для родини рік.

Споконвіку існував у нашому народі гарний звичай бажати один одному і господарям щастя-здоров’я, многих літ і всяких статків у хаті і родині.

Давню традицію має й український звичай від Різдва виступати з вертепом. Є підстави думати, що вже в XVII-му столітті українці виставляти на Різдво вертепну драму — це був загальновідомий і по всій Україні поширений звичай.

Сюжети різдвяних вертепів зазвичай однакові: цар Ірод дізнається від волхвів про народження Ісуса, який є претендентом на його престол. Щоб позбутися суперника, Ірод наказує воїну побити всіх віфлеємських дітей віком від 2 років і молодше. Воїн виконує наказ, але стара жінка Рахіль не дає свою дитину на побиття. Тоді розлючений Ірод наказує вбити її дитину. За цей злочин смерть відрубує Іродові голову, а чорти тягнуть його в пекло.

Ворожіння.

Ще однією традицією святкування Різдва в Україні є ворожіння.

Вважалося, що ворожіння на Різдво найправдивіші, оскільки саме у цей час кордони між світами живих і мертвих стають найбільш тонкими, і потойбічні сили проникають у людський світ, відкриваючи таємниці майбутнього.

До ворожіння вдавалися переважно незаміжні дівчата. Так, вони мили посуд і виносили його на вулицю, постукуючи в миски: звідки одізветься пес, туди піде заміж.

Потім дівчата підходили до вікон сусідів: якщо чули слово "сядь" - не пощастить вийти заміж, а коли "йди" - в цьому році прийдуть свати.

Хлопці, які не хотіли, щоб до їхніх коханих засилали сватів інші парубки, йшли увечері до млина, брали три скіпки зі шлюзів, які перетинали лотоку, загортали їх у ганчірку і таємно втикали в одвірок наречених, приказуючи: "Як сеся застава не пущає воду на лотоки, так би (ім'я дівчини) не пускала сватів, окрім моїх".

Але майбутнє цікавило і старших людей - їх переважно турбувало, як довго залишилося жити. Вони ставали між лампадкою і свічкою і дивилися, чи буде подвійна тінь: якщо тільки одна, то це на швидку смерть.

З різдвяного святвечора починаються два тижні святок, які тривають до Водохреща, 19 січня.




 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень