Проект "Історія рідного краю" від Тростянецької бібліотеки філії
Тільки той, хто будує майбутнє, має право судити про минуле.
Фрідріх Ніцше
ІСТОРІЯ НАШОГО КРАЮ
Великоплосківська об’єднана територіальна громада
Створено: 30.06.2019р.
Адмінстративний центр:с. Великоплоске
Населення громади складає: 5438 осіб
Склад громади: с. Антоно-Ковач, с. Великоплоске, с. Кістельниця, с. Малоплоске, с. Новоантонівка, с. Новосавицьке, с. Олег, с. Орел, с. Покровка, с. Привілля, с. Слов’яносербка, с. Тростянець.
Тростянецький старостинський округ
Адреса: Одеська область, Роздільнянський район, село Тростянець
Село Тростянець – центр колишньої сільської ради, з 2019 року центр Тростянецького старостинського округу, розташоване за 22км від залізничної станції Веселий кут та 60,5км від районного центру м. Роздільна.
Населення складає - 610 чол.
Колишній Тростянецькій сільській раді були підпорядковані населені пункти: с. Кістельниця, с. Малоплоске, с. Новоантонівка, с. Орел, с. Привілля, с. Покровка.
Какая сердцу милая картина:
Наш тростянецкий лес и тихий пруд!
Под небосводом, солнечным и синим,
Тут гуси, словно лебеди, плывут.
Плывет волной в окошко запах мяты,
Луна глядится в потемневший пруд.
Как хороши рассветы и закаты,
Когда весною соловьи поют.
Конечно, села есть намного краше,
Да только край наш – самый дорогой.
И Тростянец – село родное наше –
Для нас всегда он дорог и такой.
Пускай в селе счастливо и богато
Живут потомки много – много лет
И пусть рассвет сменяется закатом,–
Над Тростянцом пускай не гаснет свет.
И как ни хорошо там, за морями, –
В своем родном гнезде всегда теплей.
Лет через двадцать приглашаем с нами
Отпраздновать столетний юбилей.
Татьяна Кривенко
Вони заснували Тростянець
В історії міст і сіл Украінської РСР зазначається, що Тростянець (до липня 1975 року Тростянець Перший), був заснований у 1921 році на місці хутора Дубровін.
Своєю появою хутір Тростянець зобов'язаний відомому реформатору царського уряду Михайлу Столипіну, з ініціативи якого на початку минулого століття проводилася аграрна реформа. Початок її поклав Указ від 9 листопада 1906 року про порядок виходу селянських дворів з громад і закріплення в особистій власності надільної землі. Ймовірно, цей Указ з зацікавленістю обговорювали серед плосківчан, що викликало бажання переселитися на хутори.
Зажити окремим хутором вирішили сини Сильвестра Дубіна, Марк Єгорович Дубровін і Михайло Єгорович Дубровін, а також Калина Костянтинович Орлов – тоді молоді та енергійні люди. Спочатку на нові землі їздили на польові роботи та на сінокосіння з Плоского, будували курені для укриття від негоди, гілки брали в найближчому лісі. Потім, замість цих куренів, викопали землянки. У 1910 році стали будувати садиби, а вже на наступний рік перебралися в них, тобто у 1911 році.
Так, на березі раніше викопаного поміщицею Анастасією Ямпол ставка, з’явився хутір з трьох садиб. Його потрібно було зареєструвати та назвати.
Чому саме так назвали?
Існує дві версії. За першою версією - оскільки підселювались до хутору з трьох будинків, то здалеку було видно тільки три білі стіни (плосковским говором - «три стяни»). Ось і став новий хутір Тростянцем. За другою версією - хутір назвали Тростянцем тому, що розташувався він на березі ставка суцільно зарослого очеретом (тростником).
Отже, 1920 рік. Завзятим селянам виділяються вільні землі і триває столипінська політика відселення їх на хутори. 21 сім’я плосківчан отримали земельні наділи. І також, як і раніше - спочатку приїжджали на польові роботи з Плоского, а потім, у 1921 році, викопали землянки та зимували в них.
Перший побудований будинок належав Кравцову Абраму Антоновичу та його дружині Фетіньї. Потім власні будинки побудували Цуканов Семен Терентійович, Трофимов Архип Іванович, Бакланов Агафон Єгорович, Бакланов Фотій Єгоровича Бакланов Сава Єгорович, Бакланов Василь Іванович, Іванов Павло Іванович, Привалов Андрій Терентійович, Гребенщиков Іван Сергійович, Гребенщиков Созонтій Сергійович, Трофимов Агафон Іванович, Трофимов Іван Іванович, Гальцев Василь Павлович, Гальцев Созонтій Васильович, Привалов Логвин Федотович, Шульгін Єрофій Трофимович, Труханов Єгор Леонтійович, Гальцев Кузьма Семенович, Гальцев Никифор Васильович та Перстньов Зиновій Пилипович.
Отже, на берегах ставка виник новий населений пункт – хутір Тростянець. Густо і могутньо ріс очерет – очерет там, де були ключі, що живили це рукотворне озерце. Гнувся та шумів під пронизливими холодними вітрами і гарячими суховіями, а люди, що оселилися тут, терпіли мовчки і самовіддано несли свій тягар…
Нове життя
У 1930 році в селі Тростянець був створений колгосп імені Войкова.
Для цього були усі передумови і сама головна - генеральний курс партії і держави на колективізацію в селі. Селянину пообіцяли дуже багато, а саме значно покращити продуктивність праці завдяки механізації сільського господарства. І орати, і сіяти, і молоти буде техніка.
Свідчень, що хтось в Тростянці був проти нового життя, або уповільнював кроки вступу у колгосп не має. Про процес запису в колективне господарство, як туди здавались воли, коні, інвентар також ніхто не пам’ятає. Але, як був вручений тільки-но зареєстрованому колгоспу ім. Войкова державний Акт на безстрокове та безкоштовне користування землею, у декого у пам’яті збереглось.
Спогади Ірини Єрофіївни Шульгіної…
- В центрі зібрались люди, приїхав духовий оркестр, який ми бачили вперше. Особливо він нас вразив блищанням та розміром інструментів. Потім заграла святкова музика. До цього в Тростянці нічого подібного не було. Приїхало керівництво та об’явило, що колгоспу присвоєно ім’я Войкова...
Першим головою колгоспу був Іван Петрович Гавриленко, працюючий у той час секретарем сільради.
У 1932 році до колгоспу ім. Войкова приєдналися колгоспи «Культурний труд» (с. Малоплоске), «Батрак» (х. Орел) та «Красный пахарь» (х. Привілля). Загальна назва – колгосп імені Войкова. І сьогодні, на території Тростянецького старостинського округу, процвітає та продовжує свою роботу сільськогосподарське підприємство ТОВ ім. Войкова, яке вже понад 20 років очолює справжній майстер свого діла, досвідчений керівник – директор Дубровін Олег Леонідович. Головна спеціалізація підприємства – зернове виробництво, вирощування технічних культур, твариництво та починає розвиватися садівництво, завдяки чому, у людей є робочі місця, розвивається економіка та процвітають наші села.
