A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Великоплосківська громада
Одеська область, Роздільнянський район

120 років із дня народження Романа Сімовича

Дата: 17.03.2021 08:39
Кількість переглядів: 101

16.03.2021 року Керівник Великоплосківського народного хору Семидєтнова Ірина Федорівна провела бесіду до 120 річчя із дня народження Романа Сімовича.

Народився 28 лютого 1901 року в м. Снятині, нині Івано-Франківської області. Через три роки сім'я Сімовичів переїхала до м. Кіцманя сусідньої Чернівецької області, де батько працював викладачем гімназії. Тут майбутній композитор одержав початкову і середню освіту. Навчання музики, яке почалося разом із загальноосвітнім, було досить несистематичним, а потім і зовсім перервалося у зв'язку з подіями Першої світової війни.

Після розвалу австро-угорської монархії Сімович разом із батьками повернувся в Снятин. Тут 1919 року закінчив гімназію. Брав активну участь у хоровому і драматичному гуртках, продовжував поглиблювати свої музичні знання. До цього етапу відносять перші творчі спроби, які, на жаль, не збереглися.

1921 року Сімович поїхав у Берлін, де вступив у Вищу агрономічну школу, яку закінчив 1925 року і відразу ж вступив до Краківської консерваторії з двох спеціальностей. У роки навчання в консерваторії він написав кілька романсів і фортепіанних п'єс. 1929 року Роман Сімович переїхав до Чехії, продовжував навчання у Празькій консерваторії по класу композиції О. Шіна і фортепіанному факультетах, яку закінчив 1933 року. Крім цього, він закінчив у Празі Школу вищої майстерності у професора Вітезслава Новака. Дипломною роботою композитора була увертюра для симфонічного оркестру «Карнавал».

Після повернення на батьківщину у 1936—1939 роках Сімович викладав по класу фортепіано і музично-теоретичних дисциплін Музичного інституту імені Миколи Лисенка у Дрогобичі, а пізніше у Станиславові. До цього періоду відносять велику кількість його обробок українських народних пісень для хору, сонату для фортепіано, п'єси для віолончелі та скрипки, симфонічну поема «До світла». Вже в цьому творі композитор намагався виразити прагнення народу Західної України до вільного життя, до радості й світла.

У 1939–1942-х Сімович працює музичним редактором у радіокомітеті і викладачем Станіславського музичного училища. В роки німецької окупації матеріальне становище композитора було дуже важким. Він переїздить до Львова, де поступає на педагогічну роботу у Професіональну школу.

Великий перелом в житті Р. Сімовича наступає після визволення Львова від фашистської окупації. Композитор пише з ентузіазмом життєрадісні твори різних жанрів. Вже в сонатині для фортепіано, яка писалась 1944 року, він майстерно використовує інтонації українських народних пісень. Всі три частини твору основані на багатому фольклорному матеріалі. Важливим явищем є те, що в другій половині  40-х  років  Сімович  переключається на створення великих музичних форм і працює над ними до останніх днів свого життя.

Свою першу «Гуцульську симфонію» Р. Сімович завершив у травні 1945. Побут людини, її думки і почуття, породжені оточенням, у якому вона знаходиться, — ось що лежить в основі образного змісту симфонії. «Гуцульська симфонія» — один з небагатьох творів композитора, де можна впізнати конкретні гуцульські пісні, які записані автором від старої гуцулки села Космач.

Уже в цих симфоніях, особливо в «Гуцульській», одним із провідних стає образ Карпатських гір. Так як могутній Дніпро, оспіваний у багатьох творах, викликає в уяві величний образ українського народу, так і Карпати у творчості Сімовича — персоніфікований образ волелюбних людей, які споконвічно селилися на його схилах.

З 1945 року Сімович викладає у Львівській державній консерваторії ім. Миколи Лисенка інструментовку, композицію та ряд інших теоретичних дисциплін — гармонію, сольфеджіо, аналіз форм. Питання інструментовки, функції тембру в оркестровій партитурі були в центрі зору митця в його педагогічній діяльності. 1951 йому присвоєно звання доцента. У консерваторському залі, де проводив заняття професор (з 1963) Сімович, стоїть рівна, якась навіть лагідна тиша, він ніколи не підвищує голос, не робить різних зауважень. Учні Романа Аполлоновича, а їх було чимало за 35 років педагогічної діяльності, любили свого вчителя, так само як і він їх. Минали роки, сивий професор пам'ятав не тільки прізвища, але й імена учнів, завжди цікавився їх творчою долею.

Та як би багато часу не забирала педагогічна діяльність Р. Сімовича, головним в його житті залишається творчість. Ранньою весною 1950 Сімович починає писати новий великий твір — третю симфонію, якій дає назву «Весняна». В цей же час він створив симфонічну поему «Довбуш».

1957 був написаний ще один вагомий твір Романа Сімовича — 5-та симфонія під назвою «Гірська». 1959 року написана кантата «Квітка щастя й волі» на вірші Юрія Шкрумеляка. Цей твір завершує певний період творчості композитора. В цей період у симфонічній творчості Р. Сімовича переважає жанрове начало, оптимістичний, життєрадісний тонус.

1984 року серце композитора перестало битися. Похований Роман Сімович на Личаківському цвинтарі у Львові.

Музикознавчі джерела, пов'язані з творчістю Р. Сімовича доволі скромні, більшість з них не можна віднести до наукових розвідок. Більш докладний і глибокий підхід до розгляду творчої спадщини композитора можна знайти не в опублікованих статтях, а в студентських дипломних роботах Львівської національної музичної академії. А тепер, коли син композитора Ігор Сімович поїхав на постійне проживання за кордон, забравши із собою весь архів батька з листами і рукописами його творів, ця проблема ще на довго залишиться актуальною.

Помер у Львові, похований на полі № 5 Личаківського цвинтаря.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь