Неписана історія Тростянецького округу
«Війна пройшла, а горе залишилось...»
Стоять обліски, стели, пам'ятники, могили невідомому солдату по всій українськой землі. Стоять вони і в селах нашої громади.
Перший пам’ятник воїнам-визволителям і односельцям, які загинули у боях за свободу та незалежність Батьківщини в 1941-1945 р.р. був збудований майстрами будівельної бригади колгоспу Никифором Черновим та Трефилом Ковальовим у 1947 році. Головою колгоспу тоді був Агафон Єгорович Бакланов, а головою сільської ради Іван Петрович Гавриленко.
На той час, коли Червона Армія відступала, і наступала , на цій землі було дуже багато могил загиблих радянських воїнів. В 1947 році було прийнято рішення зібрати останки всіх солдат в одну могилу, а в селі поставити пам’ятник . Останки з двох могил , в одній було шістнадцять солдат, а в другій – чотирнадцять були перенесені в одну могилу.
В 60-ті роки в селі збудували новий пам’ятник загиблим воїнам, який стоїть і понині.
В 1990 році головою сільської ради був Корецький Анатолій Миколайович. Зварювальник Недобой Віктор Васильович разом з колгоспниками зварив огорожу пам’ятника, а робітники будівельної бригади колгоспу зробили доріжку.
Братські могили на кладовищі.
