22 червня — день, що болить і досі...
Є дати, які закарбовані у пам’яті народу навіки. 22 червня 1941 року — саме така дата. День, коли війна без попередження, з вибухами, смертю й розпачем, увірвалася в українські оселі. День, коли мільйони людей заснули в одному світі, а прокинулись — вже в іншому, сповненому страху, втрат і болю.
Саме в цей день, щоб вшанувати пам'ять тих, хто став щитом між ворогом і рідною землею, колектив Великоплосківського Будинку культури разом із працівниками КЗ «Публічна бібліотека Великоплосківської сільської ради», випускниками та їхніми батьками зібралися біля могили Невідомого солдата. Вони поклали живі квіти — символ вдячності, скорботи й пам’яті.
Серед тиші, під шелест вітру та стукіт сердець, присутні схилили голови у хвилині мовчання. Це була не просто данина минулому — це був живий біль теперішнього. Ми згадували всіх полеглих: тих, хто загинув на фронтах Другої світової, і тих, хто сьогодні на передовій виборює свободу для України. Ця війна, як і попередня, забирає кращих. Тисячі нових могил — нові рани на тілі нашої землі. І поки триває боротьба, ми зобов’язані пам’ятати, хто ми, за що боремось і якою ціною дається кожен новий світанок.
Наш обов’язок — не забути!!!
Наш обов’язок — бути сильними!!!
Наш обов’язок — жити гідно, щоб жертви героїв не були марними!!!
