Булінг серед дітей: порядок реагування та взаємодії з правоохоронними органами
Булінг (цькування) — це систематичне фізичне, психологічне або економічне насильство, що має на меті приниження, ізоляцію чи дискримінацію дитини. Він може проявлятися як у навчальному середовищі, так і поза ним, зокрема в цифровому просторі. Відповідно до Закону України «Про освіту», булінг визначається як діяння, що вчиняється групою осіб або окремою особою стосовно дитини, яке супроводжується повторюваністю та має на меті завдати шкоди. У разі отримання повідомлень про такі факти, соціальні працівники, педагогічні працівники чи інші уповноважені особи зобов’язані діяти відповідно до визначеного алгоритму.
Перш за все, особа, яка отримала повідомлення про можливе цькування, повинна зафіксувати інформацію в будь-якій зручній формі (усно або письмово) та негайно передати її керівництву закладу або у відповідний підрозділ соціального захисту. Одночасно необхідно повідомити батьків або законних представників усіх учасників ситуації — як постраждалої дитини, так і ймовірного кривдника чи свідків. У навчальному закладі або органі соціального захисту скликається спеціальна комісія, яка проводить внутрішнє розслідування: опитує учасників, аналізує надані матеріали (фото, відео, переписки), визначає, чи має ситуація ознаки булінгу.
У разі виявлення елементів правопорушення, обов’язковим є звернення до правоохоронних органів. Звернення може бути подане у письмовій або електронній формі, або через офіційні сервіси Міністерства внутрішніх справ України. Поліція зобов’язана зареєструвати повідомлення, провести перевірку та, за необхідності, скласти адміністративний протокол за статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі, якщо виявлені дії підпадають під ознаки злочину (наприклад, тілесні ушкодження, доведення до самогубства), відкривається кримінальне провадження згідно з Кримінальним кодексом України.
Паралельно з юридичними діями соціальні служби здійснюють супровід родин, які опинились у складних життєвих обставинах, надають психологічну допомогу, організовують профілактичну роботу, спрямовану на недопущення повторення подібних випадків. Участь кожної сторони — батьків, педагогів, соціальних працівників і поліції — є критично важливою для своєчасного захисту прав дитини та формування безпечного освітнього середовища.
Якщо ви стали свідком або вам стало відомо про факт булінгу (цькування) щодо дитини, не зволікайте — повідомте про це адміністрацію закладу освіти, соціальні служби або правоохоронні органи. Ваша небайдужість може врятувати дитину від психологічної травми, ізоляції чи навіть більш серйозних наслідків.
