КОМПЕНСАЦІЯ ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ ЗА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВПО
Компенсація витрат надається: роботодавцю, крім роботодавців, які є бюджетними установами (за винятком надавачів соціальних послуг), фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), зокрема за сумісництвом, за таких умов: роботодавець перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством; подання в установленому законодавством порядку податкової звітності.
Для отримання компенсації витрат роботодавець не раніше, ніж через п’ять календарних днів після працевлаштування особи подає заяву про компенсацію витрат.
Особа з числа внутрішньо переміщених осіб може бути працевлаштована на умовах, визначених Порядком, один раз. Компенсація витрат надається у розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на період воєнного часу та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати трьох місяців, а для осіб з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб - шести місяців з дня працевлаштування особи.
У разі припинення трудових відносин, зокрема розірвання строкового або безстрокового трудового договору (контракту), зокрема за сумісництвом, до завершення строку виплати компенсації витрат, роботодавець протягом п’яти робочих днів з дня такого припинення зобов’язаний повернути суму невикористаної компенсації витрат . Сума, що підлягає поверненню, визначається як різниця між сумою компенсації витрат (мінімальна заробітна плата) та її розміром, розрахованим пропорційно відпрацьованому працівником часу на місяць
