Робота у вихідні дні: залучення, компенсація, оформлення
Коли та як залучати працівників на роботу у вихідний день? Як це оформити? Як компенсувати? Ці та інші питання щодо роботи у вихідні дні розглянемо у статті.
Вихідні дні: поняття, визначене законодавством
П’ятиденка, шестиденка. Вихідними днями вважають дні, в які працівник згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації та/або відповідно до графіка змінності (виходу на роботу) не працює і вони визнані вихідними на підставі ст. 67 — 69 КЗпП.
Вихідні дні визначені днями тижневого відпочинку. Так, при:
- п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень;
- шестиденному робочому тижні — один вихідний день.
Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при 5-денному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, установлюється графіком роботи підприємства за погодженням із профспілкою і, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем. Зазвичай другий вихідний — це субота, іноді — понеділок.
Безперервна робота. У випадках, коли без безперервної роботи не обійтися, законодавство передбачає, що на підприємствах, в установах, організаціях, де робота не може бути:
- перервана в загальний вихідний день у зв’язку з необхідністю обслуговування населення (магазини, підприємства побутового обслуговування, театри, музеї та інші), вихідні дні встановлюються місцевими радами (ст. 68 КЗпП);
- зупинена з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов’язаних з роботою транспорту, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності, що затверджується роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (ст. 69 КЗпП).
Вільні від роботи дні
Іноді зустрічається таке поняття, як вільні від роботи дні. У КЗпП саме це поняття не вживається. Зауважте, це не вихідні дні. Йдеться про дні, коли за графіком роботи працівник відпочиває, але ці дні не є вихідними з точки зору КЗпП.
Вільні від роботи дні зустрічаються у працівників з неповним робочим тижнем (див. лист Мінсоцполітики від 12.02.2018 № 238/0/101-18/284), а також можуть бути у працівників з підсумованим обліком робочого часу.
Проте якщо працівник працює у такі дні, то вони мають компенсуватися, як вихідні. Тобто формально це різні поняття, але за своєю суттю є тотожними.
Причина залучення до роботи у вихідний день
За мирних часів причини залучення до роботи у вихідний день визначалися у ст. 71 КЗпП. Відповідно до норм цієї статті робота у вихідні дні була під забороною за винятком деяких невідкладних ситуацій. Зокрема, для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя, для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства тощо.
А от залучати працівників до роботи, наприклад, у зв’язку з виробничою необхідністю, чинне законодавство не допускало (див. лист Мінпраці від 13.04.2012 № 123/13/133-12). Тобто причина залучення до роботи працівника у вихідний день мала бути у переліку ст. 71 КЗпП.
Проте з 24.03.2022 за ст. 6 Закону № 2136* на період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 71 КЗпП.
* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.
Відповідно у період дії воєнного стану при залученні працівників до роботи у вихідний день роботодавець може вказати будь-яку причину виробничої необхідності такої роботи.
Кого не можна залучати до роботи у вихідний день
Трудовим законодавством установлена заборона на залучення окремих категорій працівників до роботи у вихідний день. До них належать:
- вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП);
- батьки, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікуни (піклувальники), один з прийомних батьків, один з батьків-вихователів (ст. 1861 КЗпП);
- працівники, молодші вісімнадцяти років (ст. 192 КЗпП).
Зауважте, залучення до роботи у вихідні дні громадян похилого віку можливе тільки за їх згодою і за умови, що це не протипоказано їм за станом здоров’я (ст. 13 Закону № 3721*). Громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року (ст. 10 Закону № 3721).
Компенсація за роботу у вихідний день
Спосіб компенсації за роботу у вихідні дні встановлено ст. 72 КЗпП. Він визначається угодою сторін (тобто роботодавцем та працівником). Можна обрати один з варіантів:
- надання іншого дня відпочинку;
- оплата у подвійному розмірі.
Спосіб, у який буде проведена компенсація за роботу у вихідний день, узгоджується між працівником і роботодавцем та зазначається в наказі (див. рис. 2 та 3 нижче).
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.93 № 3356-XII у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, зокрема режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку. Тому порядок компенсації за роботу у вихідний день доцільно визначати у колективному договорі.
Оформлення роботИ у вихідний день
Про необхідність залучення роботи у вихідний день працівників, як правило, складають доповідну записку. Тобто керівник підрозділу або інша уповноважена особа на підприємстві, в установі, організації обґрунтовує необхідність роботи у вихідний день у доповідній (службовій) записці, рапорті або іншому документі, який для таких випадків передбачений у конкретного роботодавця. Її зразок наведений на рис. 1.
Рис. 1. Доповідна записка на залучення до роботи у вихідний день
Директор оцінює таку необхідність і погоджує документ. Якщо залучення працівника до роботи у вихідний день неможливе без його згоди, потурбуйтесь про її отримання. Це може бути оформлено відповідною заявою від працівника.
У ній він зазначить свою згоду на роботу у вихідний день, а також узгодить з роботодавцем спосіб компенсації за роботу у вихідний день. На рис. 2 для прикладу обрана подвійна оплата за роботу у вихідний день.
Рис. 2. Заява на згоду працювати у вихідний день та вибір компенсації
Залучення до роботи працівників у вихідний день оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця (див. рис. 3).
Рис. 3. Наказ про залучення до роботи у вихідний день
Висновки
- Під час дії воєнного стану залучати до роботи у вихідні дні можна у зв’язку із виробничою необхідністю. Узгоджувати це з профспілкою наразі не потрібно.
- Оформлюється залучення до роботи у вихідний день відповідним наказом, виданим на підставі доповідної (службової) записки керівника підрозділу, цеху, відділу, з яким ознайомлені залучені працівники.
- Працівник, якого залучено до роботи у його вихідний день, надає згоду та узгоджує варіант компенсації за роботу у вихідний день.
- Компенсація за роботу у вихідний день можлива або шляхом надання іншого дня відпочинку, або у грошовій формі у подвійному розмірі.
Джерело: https://buhgalter.com.ua/articles/kadrova-sprava/robota-u-vihidni-dni-zaluchennya-kompensatsiya-oformlennya/
