Чому Україні загрожує дефіцит водних ресурсів і як це можна запобігти?
Україні загрожує дефіцит прісної води Ще кілька років тому у це неможливо було повірити, але тепер дедалі ближче підходимо до такої сумної реальності.
Інститут водних проблем та меліорації прогнозує, що до 2050 року імпортуватимемо питну воду. Це поставить під загрозу якість життя мільйонів людей та цілі галузі економіки.
Одна з причин деградації водної екосистеми - масові порушення природоохоронного законодавства.
Лише минулого року Держекоінспекція (ДЕІ) виявила їх до 3,7 тис. Лідерами стали Дніпропетровська, Львівська та Житомирська області, де таких випадків було особливо багато.
У 2020 році ДЕІ нарахувала 189 млн грн. збитків у навколишньому середовищі, а у понад сотні випадків ми передали матеріали правоохоронцям, бо там був склад злочину.
Найбільша загроза для водойм – це скиди шкідливих речовин, неочищених стічних вод та захаращення річок та озер сміттям.
Тобто воду отруюють, а потім її люди беруть задля забезпечення своїх потреб у водопостачанні. Тобто п'ють і зрошують нею поля, забруднюючи організм людини та ґрунти небезпечними сполуками.
Один із таких випадків стався на нар. Інгулець, куди ДП "Кривбасшахтозакриття" самовільно скинуло води з високою концентрацією брому, йоду, натрію, калію та магнію. Інспекція направила позов до суду, який присудив підприємству виплатити 2,5 млн. грн. компенсації.
Не лише промисловість негативно впливає на стан водойм. Не менший тиск на екосистему здійснюють комунальні підприємства – Київводоканал, Дніпроводоканал, Львоводоканал, Миколаївводоканал та багато інших. Вони регулярно скидають у річки, озера та моря стічні води. Дніпро,
Кальміус, Міус, Дністер, Чорне та Азовське моря приймають у себе їх найбільше.
Внаслідок постійних забруднень у таких річках, як Західний Буг, Полтва, Кальчик, Кальміус, Бахмут, Лугань та інші концентрації нафтопродуктів, фенолів, органічних речовин, сполук азоту та важких металів перевищують гранично допустимі концентрації.
У Дніпропетровській та Донецькій областях є найбільш кричуща ситуація.
Справжнім лихом для українських водойм стали фосфати. Вони містяться майже у всій побутовій хімії, яку вживає кожен з нас щодня.
Гербіциди та частина добрив опиняються у річках після того, як аграрні господарства розорюють береги, порушуючи захисні смуги. Самовільне буріння свердловин також набуло масового характеру. Воно провокує "втечу" води з водоносних горизонтів та зневоднення цілих населених пунктів.
Невміння цивілізовано поводитися зі сміттям призвело до формування величезних звалищ на берегах водойм. Хлам змивається в річки, що несуть його дедалі далі.
Так через водний сміттєвий "експорт" виник цілий дипломатичний конфлікт з Угорщиною. Тому що річкою Тиса туди постійно рухається сміття з Карпатського регіону.
Час вирішать проблему захисту водних ресурсів комплексно та послідовно. Модернізацією водопроводів та каналізацій, очисних споруд, притягненням до відповідальності місцевих чиновників, які не виконують своїх обов'язків, реалізацією програм очищення та поглиблення дна рік.
У свою чергу Держекоінспекція вже давно вимагає підвищення санкцій за забруднення водойм. Тому нашими спеціалістами було розроблено та забезпечено затвердження проекту змін у методиці, на основі якої розраховуються збитки за нераціональне використання водних ресурсів. Тепер порушники відшкодовуватимуть у кілька разів більшу суму.
Сподіваюся і на ухвалення парламентом вже у другому читанні законопроекту №2765 з охорони водних біоресурсів та довкілля їх проживання. Він збільшить штраф за забруднення водойм зі 119 до 1700 грн.
В українському суспільстві існує запит на найкращу екологічну політику. Зокрема, соцопитування Інституту Горшеніна показало, що нестача питної води, забруднення повітря та відходи – це топ-3 екологічні проблеми, які найбільше хвилюють українців.
Понад 50% опитаних повідомили, що їх непокоїть забруднення водойм та дефіцит питної води. І владі на всіх рівнях треба прислухатися до думки людей.
Андрій Мальований
Колонка - матеріал, що відображає виключно точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність і всебічність висвітлення теми, що у ній піднімається. Редакція Української правди не несе відповідальності за достовірність та тлумачення наведеної інформації та виконує виключно роль носія. Погляд редакції УП може збігатися з погляду автора колонки.
Колонка - матеріал, що відображає виключно точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність і всебічність освітлення теми, що піднімається в ній. Редакція Української правди не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації та виконує виключно роль носія. Думка редакції УП може не збігатися з поглядом автора стовпчика.
