Сумісник стає основним працівником: про звільнення-прийняття, переведення та «заднє» число
Лист Мінекономіки від 24.06.2024 р. №4701-05/45070-09, роз’яснення Південного міжрегіонального управління Держпраці від 05.06.2024 р.
pd.dsp.gov.ua/news/perevedennia-sumisnyka-na-osnovne-mistse-roboty/
Висновок документа. На думку Мінекономіки, зміну статусу «сумісник → основний працівник» слід реалізувати через механізм звільнення — прийняття. Натомість Держпраці стверджує, що звільняти не потрібно. Можна перевести
Суть проблеми. Напевно кожен із вас читав / бачив / чув твердження Мінекономіки про те, що працівник не може працювати за сумісництвом, не маючи при цьому основного місця роботи. Ось і працівник нашої читачки також це читав. Він був прийнятий за сумісництвом, оскільки на момент працевлаштування мав основне місце роботи. Два місяці тому він звільнився з основного місця роботи, проте повідомив про це роботодавця за сумісництвом лише зараз. А далі? А далі почав наполягати, щоб його зробили основним працівником «заднім» числом. Адже Мінекономіки говорить, що сумісництва без основного місця роботи бути не може!
Тож ми звернулися до Мінекономіки з проханням роз’яснити: як діяти роботодавцеві в цій ситуації?
А поки чекали на відповідь, з’явилося ну дуже цікаве роз’яснення Південного міжрегіонального управління Держпраці, яке також стосується зміни статусу працівника з сумісника на основного. Із нього й почнемо, оскільки воно з’явилося раніше за датою.
Що говорить Держпраці?
Своє роз’яснення фахівці Південного міжрегіонального управління Держпраці почали з визначення сумісництва. Щоправда, чомусь для цього вони використали нормативні документи, які втратили чинність більше ніж півтора року тому. Та то таке…
А ось далі зробили висновок, що працівника, якого оформлено на підприємство сумісником та який бажає стати основним працівником, звільняти не потрібно. Аргументи: місце його роботи не змінилося і трудові відносини не припинялися, а змінилися лише умови праці.
Що ж, згодні. Якщо працівника не звільняти, то трудові відносини не припиняться. Та що ж тоді робити з працівником?
Південне міжрегіональне управління Держпраці стверджує, що працівника слід перевести з роботи за сумісництвом на основне місце роботи! Для цього такому працівнику необхідно написати відповідну заяву та надати належно оформлену трудову книжку, а роботодавцю видати наказ про переведення працівника з роботи за сумісництвом на основне місце роботи.
Уже побігли переводити працівників? Ой, не радимо поспішати. Подивимося краще, що про це все думає КЗпП.
Що говорить КЗпП? Тут нам на допомогу приходить ст. 32 КЗпП. Відповідно до неї трудове законодавство під переведенням розуміє переведення:
— на іншу роботу на тому ж підприємстві;
— на інше підприємство;
— в іншу місцевість разом із підприємством.
Чи можливе переведення з сумісництва на основне місце роботи з точки зору КЗпП? Як бачите, ні. Оскільки працівник залишається працювати в того ж роботодавця і на тій самій посаді, то переведення в розумінні ст. 32 КЗпП не відбувається. На це, до речі, звертала увагу Держпраці в листі від 16.09.2021 № 6147/4/4.1-ЗВ-21 (ср. 025135600). І з того часу в питанні переведення жодних змін не відбулося.
Ба більше, у своєму роз’ясненні фахівці Південного міжрегіонального управління Держпраці також указують, що місце роботи працівника не змінюється. Проте зазначають, що змінюються умови праці.
Що ж, можна відштовхуватися від того, що ознака місця роботи — сумісництво або основне — є істотною умовою праці. Чи розглядати, що при зміні статусу у працівника зміняться якісь інші умови праці, припустимо, режим. Проте навіть за таких припущень
зміна умов праці не реалізується через переведення працівника. Там застосовується геть інший механізм
Дійсно, при переведенні можуть змінитися умови праці. Але потрібно, щоб те переведення відбулося. А тут його немає.
До того ж для роботодавця, як і для працівника, важливо, щоб зміна ознаки місця роботи з сумісництва на основне відобразилася в електронній трудовій книжці працівника на порталі ПФУ. А це відбувається, в загальному випадку, на підставі записів про звільнення та прийняття, внесених до Д5 Об’єднаного звіту, чи таких, що введені роботодавцем напряму через портал ПФУ.
Саме роз'яснення Південного міжрегіонального управління Держпраці пропонуємо ставитися з обережністю. А ще перед тим як прийняти остаточне рішення, прочитайте також думку Мінекономіки, яка з'явилася згодом.
Що говорить Мінекономіки? У листі, що коментується, Мінекономіки вкотре зазначає, що, на його думку, сумісництво без основного місця роботи неможливе. Проте одразу ж додає, що законодавством не передбачено відповідальності роботодавця та працівника у випадку роботи працівника за сумісництвом без основного місця роботи.
Що стосується зміни ознаки місця роботи (сумісництво → основне) «заднім» числом, на якому наполягав працівник, який став героєм запиту, то міністерство проти таких ігор. Тобто сумісництво без основного неможливе, але змінювати ознаку місця роботи «заднім» числом, щоб відповідати цьому тезису, не можна!
Щодо того, як реалізувати зміну ознаки місця роботи. На думку Мінекономіки, якщо працівник, який працює у роботодавця за сумісництвом, бажає працювати в цього роботодавця за основним місцем роботи, то таку процедуру слід реалізувати через механізм звільнення працівника з місця роботи за сумісництвом та прийняття його на основне місце роботи. Свою думку відомство аргументує тим, що
законодавство про працю не містить механізмів переведення працівників з основного місця роботи на роботу за сумісництвом та навпаки
Таким чином, щоб змінити ознаку місця роботи «сумісництво → основне» працівнику поточною датою слід написати та подати роботодавцеві 2 заяви. Одна — про звільнення з місця роботи за сумісництвом, наприклад за власним бажанням чи за угодою сторін. Інша — про прийняття на роботу за основним місцем. На підставі цих заяв роботодавець має видати відповідні накази.
У день звільнення з працівником-сумісником має бути проведено остаточний розрахунок та надано йому:
— копію наказу про звільнення;
— письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому при звільненні суми (із зазначенням окремо кожного виду виплати).
До початку роботи працівника вже за основним місцем роботи роботодавець:
1) подає податківцям Повідомлення про прийняття на роботу за формою, затвердженою постановою КМУ від 17.06.2015 № 413, та
2) надає працівнику інформацію, перелічену в ст. 29 КЗпП.
І тільки в разі виконання цих умов працівника може бути допущено до виконання роботи, визначеної трудовим договором.
Підсумуємо. На нашу думку, як і на думку Мінекономіки, яка викладена в свіженькому листі, що коментується, щоб змінити ознаку місця роботи з сумісництва на основне, працівника-сумісника слід звільнити та прийняти за основним місцем роботи. Це єдиний працюючий прозорий варіант.
Лист Мінекономіки від 24.06.2024 № 4701-05/45070-09
