Вірші про Слов'яносербку від Володимира Скавроніка
19 березня у нас була зустріч з сучасним місцевим письменником і поетом, жителем села Новосавицьке Володимиром Скавроніком. Під час зустрічі Володимир Миколайович читав свої вірші та пообіцяв нам присвятити свою поезію і нашому селу Слов'яносербка. Він виконав свою обіцянку і написав два вірша про наше село. Ми приносимо вам Володимере Миколайовичу щирі слова вдячності за проявлену увагу і час, що ви приділили нашому селу. Приємно знати, що такі люди живуть поруч. Бажаємо вам процвітання, добра, благополуччя, щастя, натхнення і вічного достатку. Нехай Господь принесе мир в вашу родину та всій Україні.
До вашої уваги поезія про наше село:
Рідне село.
Слов'яни і Серби жили тут.
Тепер у селі сади цвітуть.
У полі золота пшениця.
Нам пощастило тут родиться.
Рідне село - частина серця.
Колись були у нас озерця.
Чистої води святої.
Не забути картини тої.
В селі живуть співучі люди.
Наш спів лунає тут усюди.
''Артисти'' є що виступають.
Вірші, гуморески всі знають.
У нас тут талановитий народ.
Робимо в майбутнє поворот.
Всі йдемо ми впевнено туди.
Не має у нас тепер біди.
Маємо мрію одну на всіх -
Бог ворога здолати поміг.
Щоб була вільною країна.
Під сонцем гралася дитина.
Слов'яносербка.
Красується в степу село.
Йому вже мабуть два століття.
Воно й раніш розкішним було.
Війна в країні - лихоліття.
Люблю село усім серцем я.
Це моя люба батьківщина.
Тут проживає сім'я моя.
Земля рідна в серці єдина.
Усім селом ми за свободу.
За мирне та блакитне небо.
Берем силу з нашого роду.
Ворога здолати нам треба.
Щоб вирувало в селі життя.
Щоб народжувалися діти.
Щоб впевнено йти в майбуття.
Щоб щастю та життю радіти.
Свято віримо в ЗСУ ми.
Перемога буде за нами!
Всі станемо вільними людьми.
Горді України синами!
Бачу: жайвір над полем співа.
До нас доля посміхається.
Віра в майбутнє у нас жива.
Дітвора в дитсадку грається.
21.03 2024р.
