Причини і наслідки непритомності
Непритомність (медична назва - синкопальний стан) являє собою короткострокову втрату свідомості, яка найчастіше виникає через нетривале зменшення кровотоку мозку. Непритомність супроводжується раптовою втратою м'язового тонусу й подальшим падінням, тому нерідко цей стан має серйозні наслідки.
Непритомність може виникнути як у здорової людини, так і у людини, що має різні захворювання.
Причини непритомного стану:
- порушення в роботі судинної системи (інсульт, транзиторні ішемічні атаки, атеросклеротичні відкладення в судинах шиї та голови);
- різке підвищення внутрішньочерепного тиску (крововилив у мозок, пухлина, гідроцефалія);
- інтоксикація організму внаслідок отруєння алкоголем, чадним газом, грибами й т.д. Подібна непритомність виникає як захисна реакція організму, вона дозволяє шлунку «мобілізуватися», і, в результаті, позбутися від токсинів;
- порушення психоемоційної природи (істеричний невроз, гіпервентиляційний синдром). Будь-який стрес, який переживає людина, негативно позначається не тільки на її фізичному стані, але й на емоційному, через що й може виникнути переднепритомний стан.
Механізм виникнення непритомного стану обумовлений недостатнім надходженням кисню або глюкози в мозок, крім тих випадків, коли несвідомість - прояв епілептоїдного нападу.
Часті епізоди непритомності, причини:
- порушення ритму роботи серця;
- зкровотоку;
- часті зниження кровоносної тиску;
- захворювання.
Якщо непритомності часто повторюються, на це слід звернути особливу увагу та відвідати фахівця (невролога або кардіолога), тільки він зможе встановити реальну причину появи непритомності та проаналізувати обставини, які до неї призвели. Часті епізоди непритомності можуть бути ознакою серйозної хвороби.
Які бувають типи непритомності?
Є кілька типів непритомності, у кожного різна причина. Однак іноді причину непритомності визначити неможливо. За оцінками, від 10 до 40 відсотків випадків непритомності мають невідому причину.
Давайте детальніше розглянемо деякі з найбільш поширених типів непритомності.
По механізму виникнення непритомності діляться на:
Рефлекторні - причиною виникнення є сильні психоемоційні розлади;
Розрізняють три види рефлекторних непритомностей:
- вазовагальний відбувається, коли тіло занадто гостро реагує на такі тригери, як: сильний біль, стрес або занадто довге стояння. Вазовагальна непритомність становить 50 відсотків усіх випадків.
- ситуаційний тип непритомності трапляється, коли ви виконуєте певні дії, наприклад смієтеся, кашляєте або ковтаєте.
- каротидний синус виникає, коли тиснуть на сонну артерію, розташовану на шиї. Непритомність може виникнути через певні рухи шиї, носіння сорочок з щільним коміром або гоління.
Кардіогенний - цей тип виникає при наявності серцево-судинної патології. Коли серце не працює належним чином, мозок отримує менше крові. Вважається, що серцева непритомність становить близько 15 відсотків. Декілька факторів можуть викликати непритомність серця, в тому числі:
- ішемічна кардіоміопатія, порушення серцевого клапану й дилатаційна кардіоміопатія;
- аритмія і стани, такі як синдром Бругада;
- тромбоемболія легеневої артерії або розшарування аорти.
- Цереброваскулярні - більш характерні для літнього віку та пов'язані з виникненням ішемії (місцевого зменшення кровотоку в ділянці головного мозку). Причиною можуть бути такі фактори, як:
- травма через цереброваскулярне захворювання (інсульт, стеноз сонної артерії і аневризми);
- захворювання базилярної артерії, стан, при якому кровотік через базилярні артерії головного мозку знижується.
Ортостатичні - недостатність з боку судинних рефлексів, наприклад, при різкій зміні положення тіла. Причини цього типу непритомності можуть включати:
- зневоднення через недостатню кількість рідини або через таких станів, як блювота або діарея;
- втрату крові;
- ліки проти артеріального тиску, діабету та антидепресанти;
- вживання алкоголю;
діабет, хвороба Паркінсона або розсіяний склероз.
Симптоми виникнення непритомності
Передвісниками непритомного стану є наступні ознаки:
- головний біль
- нудота
- відчуття слабкості або нестійкості
- блідість шкірних покривів і виступ поту на шкірі
- запаморочення та дзвін у вухах
- потемніння або миготіння в очах
- почастішання серцебиття
- відчуття жару
- виникнення прискореного дихання та позіхання (таким чином, організм намагається заповнити дефіцит кисню).
Втрата свідомості триває від декількох секунд до хвилин і супроводжується зниженням м'язового тонусу й падінням артеріального тиску. Можливо приєднання одиничних судом.
Перша допомога при непритомності
Що робити, якщо ви потрапили в переднепритомний стан?
- Якщо ви відчуваєте переднепритомний стан, ляжте. Займіть таку позицію, щоб ваша голова була опущена, а ноги були підняті. Це допоможе збільшити приплив крові до мозку. Лежання також знижує ризик отримати травму, якщо ви знепритомнієте.
- Якщо не можете лягти, сядьте. У цьому випадку сядьте й помістіть голову між колін, щоб збільшити приплив крові до мозку.
- Лежіть або сидіть, поки не пройде переднепритомний стан. Не вставайте занадто швидко, інакше це може повторитися.