Історія пам’яток Тростянецького старостинського округу
Міжнародний день пам'яток історії та історичних місць — відзначається щороку 18 квітня. Спрямований на підвищення обізнаності громадськості з різноманіттям культурної спадщини, її вразливістю та необхідністю ефективних зусиль заради збереження її для подальших поколінь.
Українські пам’ятки в своїй більшості передають особливості декількох культурно- історичних епох.
Особливе місце в історії села Тростянець займає пам’ ятник загиблим воїнам у роки Великої вітчизняної війни. У 1947 році було вирішено зібрати і перепоховати останки полеглих воїнів–визволителів, яких було поховано на місцях боїв в загальну могилу, а в селі Тростянець поставити пам’ятник на їх честь. За накресленим ескізом пам’ятник виготовили Никифор Чернов з хутора Орел та Трофіл Ковальов з Привілля. У 60-ті роки збудували новий пам’ятник загиблим воїнам, який стоїть і сьогодні.
У 1990 році, при голові сільради Корецькому Анатолію Миколайовичу, зварювальником колгоспу Недобоєм Віктором Васильовичем було виготовлено нову залізну огорожу, а робітниками будівельної бригади було побудовано доріжку.
Пам’ятник загиблим воїнам у роки Великої вітчизняної війни у 1948 році
Вони заснували Тростянець
В історії міст і сіл Украінської РСР зазначається, що Тростянець (до липня 1975 року Тростянець Перший), був заснований у 1921 році на місці хутора Дубровін.
Своєю появою хутір Тростянець зобов'язаний відомому реформатору царського уряду Михайлу Столипіну, з ініціативи якого на початку минулого століття проводилася аграрна реформа. Початок її поклав Указ від 9 листопада 1906 року про порядок виходу селянських дворів з громад і закріплення в особистій власності надільної землі. Ймовірно, цей Указ з зацікавленістю обговорювали серед плосківчан, що викликало бажання переселитися на хутори.
Зажити окремим хутором вирішили сини Сильвестра Дубіна, Марк Єгорович Дубровін і Михайло Єгорович Дубровін, а також Калина Костянтинович Орлов – тоді молоді та енергійні люди. Спочатку на нові землі їздили на польові роботи та на сінокосіння з Плоского, будували курені для укриття від негоди, гілки брали в найближчому лісі. Потім, замість цих куренів, викопали землянки. У 1910 році стали будувати садиби, а вже на наступний рік перебралися в них, тобто у 1911 році.
Так, на березі раніше викопаного поміщицею Анастасією Ямпол ставка, з’явився хутір з трьох садиб. Його потрібно було зареєструвати та назвати.
Чому саме так назвали?
Існує дві версії. За першою версією - оскільки підселювались до хутору з трьох будинків, то здалеку було видно тільки три білі стіни (плосковским говором - «три стяни»). Ось і став новий хутір Тростянцем. За другою версією - хутір назвали Тростянцем тому, що розташувався він на березі ставка суцільно зарослого очеретом (тростником).
Нове життя
У 1930 році в селі Тростянець був створений колгосп імені Войкова.
У 1932 році до колгоспу ім. Войкова приєдналися колгоспи «Культурний труд» (с. Малоплоске), «Батрак» (х. Орел) та «Красный пахарь»(х. Привілля). Загальна назва колгосп імені Войкова.
І сьогодні, на території Тростянецького старостинського округу, процвітає та продовжує свою роботу сільськогосподарське підприємство ТОВ ім. Войкова, яке вже понад 20 років очолює справжній майстер свого діла, досвідчений керівник – директор Дубровін Олег Леонідович. Головна спеціалізація підприємства – зернове виробництво, вирощування технічних культур, твариництво та починає розвиватися садівництво, завдяки чому, у людей є робочі місця, розвивається економіка та процвітають наші села.
В селі Кістельниця є могила загиблим воїнам у роки Великій вітчизняний війни
В селі Привілля був воєнний аеродром і також є могила загиблим воїнам у роки Великої вітчизняної війни
В селі Новоантонівка є три могили загиблим воїнам у роки Великої вітчизняної війни
