210 років з дня народження С.Гулака-Артемовського, оперного співака, копозитора
Семен Степанович Гулак-Артемовський
(1813-1873)
Семен Степанович Гулак-Артемовський (1813-1873) — український композитор, співак, драматичний артист, драматург, баритон (бас-баритон), племінник письменника П. П. Гулака-Артемовського. Є автором однієї з перших опер на україномовне лібрето опери “Запорожець за Дунаєм”.
Долю Семена Гулака-Артемовського вирішив його прекрасний голос. У 1838 році, коли Гулак-Артемовський навчався у київській бурсі, на його талант звернув увагу Михайло Глинка, який шукав виконавця для партії Руслана у щойно написаній опері і взяв його з собою до Петербурга. Тут Михайло Глинка спочатку сам дає йому уроки співу, а 1839 року організовує на його користь декілька концертів, а на зібрані кошти відправляє вчитися за кордон. Побувавши в Парижі, Гулак-Артемовський виїхав до Італії, де після двох років навчання дебютував у флорентійській опері (1841).
У 1842 Гулак-Артемовський повертається до Петербурга, де протягом 22 років, до 1864 року є солістом російської імператорської опери в Петербурзі, а в 1864 – 1865 — Великого театру у Москві. Широку популярність Гулаку-Артемовському, як композиторові, принесла опера «Запорожець за Дунаєм», датована 1862 роком, яка стала українською музичною класикою. Царська цензура забороняла її постановку на сцені протягом 20 років. Вперше її поставлено Марком Кропивницьким у 1884 році в трупі Михайла Старицького.
Помер 17 квітня 1873 року в Москві, похований на Ваганьківському кладовищі.
27 лютого 2023 року у Великоплосківському сільському будинку культури проведено тематичний захід , присвячений 210 річниці з дня народження Семена Степановича Гулак-Артемовського. Керівник Народного хору Ірина Семідєтнова підготувала історичний та музичний маиеріал до цієї дати. Увага приділялась опері "Запорожець за Дунаєм".
Скорочений аналіз опери «Запорожець за Дунаєм»
Опера «Запорожець за Дунаєм» тісно пов’язана з українською історією. Ідею її створення підказав композиторові видатний український історик, поет і мислитель Микола Костомаров.
«Запорожець за Дунаєм» – перший твір, з яким українська народна пісня і народний танець вийшли на театральну сцену. Одна з особливостей опери – розмовні діалоги, які дозволяють яскравіше розкрити образи героїв.
Підбираючи сюжет, композитор намагався передусім вивести на сцену театру близькі йому образи українського народу, його побут і пісню, привернути до них увагу слухача.
Сюжет опери «Запорожець за Дунаєм» розповідає про ті часи, коли після знищення Запорізької Січі (1775) за наказом імператриці Катерини ІІ, частина запорожців втекла до Туреччини.
Там утворилася Задунайська Січ. Хоч устрій життя там і був схожий з Запорізькою Січчю, проте козаки мріяли повернутися на Україну. Там їх доля склалася важко – турецький уряд намагався використати козаків як військову силу, спрямовану проти їхньої батьківщини.У 1828 році, під час російсько- турецької війни частина козаків повернулася на батьківщину, і Задунайську Січ було знищено.
Ці події, безумовно, послужили джерелом задумки, але автор опери вільно їх переосмислив і переніс у XVIII століття.
Лише віддалено, як відгук, згадуються в опері факти про знищення Потьомкіним козацької вольності.
Сенс опери не в цих трагічних подіях, а в ідеї любові до Батьківщини, пекуче бажання запорожців повернутися на Україну.
Слухання:
песня «Ой на горі та й женці жнуть»;
лирическое ариозо Оксаны «Місяцю ясний».
