ОНІЛОВА НІНА АНДРІЇВНА - ЛЕГЕНДАРНА КУЛЕМЕТНИЦЯ
10 квітня 1921 года – ровно 100 років тому – народилась кулеметниця, захисниця Одеси та Севастополю Ніна Андріївна Онілова.
ОНІЛОВА Ніна Андріївна (квітень 1921 – 08.03.1942) – військовослужбовець, старший сержант, Герой Рад. Союзу (1965). Народилась в с. Новомиколаївка (нині Фрунзівського р-ну Одес. обл.). Виховувалася в дитячому будинку. Закінчила середню школу. Працювала швачкою на одес. трикотажній ф-ці "Друзі дітей". Дівчина почала проявляти інтерес і до військовогосправі, записавшись в гурток, де навчали мистецтву стрільби з кулемета. Вона хотіла бути схожим на свого кумира - легендарну Анку-кулеметниця, подивившись одного разу фільм про Чапаєва. Дівчина демонструвала старанність у навчанні і скоро навчилася не тільки влучно стріляти зі зброї, а й майстерно збирати і розбирати його.
У роки війни
Незабаром фашист ступив на радянську територію, іОнилова Ніна Андріївна, біографія якої містить чимало примітного і цікавого, хоче йти захищати Батьківщину. Однак у військкоматі її заяву не прийняли. Тільки через кілька місяців після наполегливих прохань командири дозволили їй влитися в ряди Радянської Армії. Як це не парадоксально, але підрозділ, куди Ніна Андріївна Онилова була призначена командувати кулеметним розрахунком, незабаром влилося в ту легендарну дивізію Чапаєва, де в Громадянську воювала сама Анка-кулеметниця.
Оборона рідної Одеси
Чапаєвської дивізії було наказано воювати на південному напрямку і згодом зайняти оборону Одеси, куди проривалася румунська армія.
Сили противника перевершували дивізію, якою колись командував Василь Іванович, в кілька разів. Почалися запеклі бої, але Одесу вдалося відстояти. Командував 25-ї стрілецької І. Петров. Саме він і наказав кулеметниці Ніні Онілової , яка на той час була командиром кулеметної обслуги 54-го стрілец. полку (25-та стрілец. д-зія, Примор. Армія), вступити вночі в бій. Були чутні ворожі міномети, які потім досягли центру розташування радянських військ ...
«Чого ж ти не стріляєш?»- чула питання Онилова Ніна Андріївна, який ставив їй один з бійців. Але дівчина ніяк не реагувала, вичікуючи зручний момент. А гучні автоматні черги не замовкають. Раптом в темряві з'являються силуети фашистів, що йдуть в наступ. Тепер пора! Онилова Ніна Андріївна націлилась і відкрила вогонь. Тут же почулося, як ніби підкошені падають на землю тіла фашистів. Одиницям вдається ретируватися і втекти з поля бою. Бійці розрахунку не встигають за дівчиною. Через деякий час затихли голоси і постріли. Тільки кулемет Ониловой строчить і строчить, а потім і він завмирає.
Вранці були підраховані втрати німців: тіла більше сорока солдатів упокоїлися в долині. Командир зазначив бездоганну роботу дівчат
Про її подвиг стали з наснагою розповідати в батальйоні, кажучи, що вона нітрохи не гірше легендарної Анки.
Поранення
Але одного разу в ході запеклих боїв Ніна Андріївна Онилова була поранена від осколків вибуху міни.
Один потрапив у голову, а інший пошкодив вухо. Кулеметницею відвезли в госпіталь, і тільки пізно восени 1941 року вона змогла знову влитися в ряди воїнів. Тепер вона мала захищати оплот Чорноморського флоту - місто Севастополь. До речі, за оборону Одеси дівчина вже удостоїлася високої нагороди - ордена Бойового Червоного Прапора. Багато бійців тоді захотіли зробити щось подібне, що зробила Онилова Ніна Андріївна. Фото кулеметника стало справжньою окрасою газет часів Великої Вітчизняної війни. І тепер їй треба було боротися за Севастополь.
1 березня 1942, під час боїв під Севастополем, прикриваючи вогнем із кулемета санітарну частину одного з батальйонів полку, в якому служила, була тяжко поранена. 8 березня 1942 від ран померла в Севастополі. На особистому рахунку Онілової Ніни Андріївни понад 350 знищених ворожих вояків.
Життя її було недовгим, але стало зразком мужності та самовідданості в боротьбі за свободу Батьківщини. Вона померла від отриманих під час бою ран в Інкерманскому госпіталі и отримала звання Героя Радянського Союзу посмертно.
На території громади було проведені заходи щодо відзначення 100-річчя із дня народження Онілової Ніни Андріївни. В біблотеках і будинках культури проведені інформаційні години і фотовиставки її героїчного життя.
